Неможливо не любити українські дерев’яні церкви – справжні перлини культурного і духовного спадку українського народу. Особливо тішить серце вигляд дерев’яних шедеврів, фахово і з любов’ю відреставрованих. Саме таким храмом є церква святої Параскеви П’ятниці, що постала на Люблінському передмісті літописного Белза
Богдан Волошин
публіцист
Кажуть, що це вже третій храм, побудований на цьому місці, вважається, що це найдавніша українська церква у княжому місті, збережена до сьогодні. І треба сказати – добре збережена.
Святиню збудували у 1761–1766–му роках. Довкола старовинний міський цвинтар, на якому знаходяться давні пам’ятники. З ХVІІІ-го століття храм використовувався як поховальна каплиця белзчан. І це цілком зрозуміло, бо австрійський уряд ліквідував цвинтарі при церквах, і заклав єдиний міський цвинтар довкруж церкви св. Параскеви. Цікаво, що й донині у церкві св. Параскеви П’ятниці відправляють поховальні Служби Божі.
Раніше храм мав вигляд класичної тридільної і триверхої будівлі, вкритої шоломовими банями з великими сліпими ліхтарями. Але за століття вигляд святині зазнав змін. За совітів храм на цвинтарі зяяв пусткою і занепадав. Та Параскеві пощастило – у 1977–му році її реставрували. На жаль, змінивши первинний вигляд, відтак церква стала дводільною. Після реставрації у церкві створили музей, а в 1991–му її віддали греко–католицькій громаді.
Нині церква святої Параскеви П’ятниці є справжньою окрасою старовинного Белза. Затишна, гармонійна і легка, пам’ятка чудово доповнює образ колись могутнього княжого міста, над яким досі віють вітри історії...