Белз. Єврейська спадщина. Золота галицька провінція
08:59, 29 листопада 2021
Княжий Белз важко уявити без євреїв. Хоча б тому, що до Другої світової війни 60 відсотків населення міста складали саме юдеї. А вперше про них з’явились відомості ще наприкінці ХIV–го століття. Десь у 1830–му році до Белза переїхав хасидський цадик Соломон Роках, що вважався чудотворцем. За його вченням, саме у Белзі повинен був з’явитись юдейський месія
Відтак у місті збудували величезну синагогу, палац цадика, інші синагогальні будівлі. Усі вони були знищені гітлерівцями під час німецької окупації.
Що ж залишилось від єврейської спадщини у Белзі? Кіркут (цвинтар), де поховані белзькі цадики, який шанований усіма хасидами світу, міква (ритуальна лазня) та збудована у 1910–му році споруда молитовного товариства Ішре Лев, яке займалося допомогою хворим та убогим. На початку Першої світової він був цілковито зруйнований, але у 1930-х роках відбудований коштом сім’ї Рокахів.
Я побував в усіх цих пам’ятках – кіркут відновлено, бо тут часто бувають паломники-євреї зі всього світу, міква теж досі діюча – тут є дві купелі: з джерельною водою і дощівкою, а от молитовний будинок доживає віку... Чарівна споруда з чудовим еркером позирає на світ вікнами із вибитими шибками.
Нині Белз часто навідують хасиди зі всього світу. Шкода, що вони не долучились до порятунку цієї пам’ятки.
