Австерія в Новому Милятині. Золота галицька провінція

Храм збудували кармеліти босі, а щоб прочани мали де переночувати, звели ще й австерію – заїжджий двір з корчмою. Подібний заклад я бачив лише в Підгірцях біля тутешнього знаменитого замку. Тут можна було переночувати і столуватись. Знайшлось місце і для коней з бричкою.

За совітів у австерії був магазин, тут квасили капусту і тримали картоплю. Уже в наш час усе занепало і будівля зяє вибитими вікнами і понівеченим дахом...

Я ходив довкола зґрабного будинку і намагався уявити, як тут було, коли на майдані вирували ярмарки, прочани вишиковувались в чергу до чудотворної ікони, а в повітрі плинули запахи розпашілих коней, свічок і кухні з корчми... І ось нині у стрічці фейсбуку побачив стару знимку, на якій зображена та старовинна австерія! Усе так і було, усе, що уявляв: і коней, і прочан і корчму. 

І я чомусь зажурився. Напевно через те, що цей спогад з минулого можна було б оживити, перетворивши старовинну будівлю в готель з ресторацією. Так напевно зробили б у Польщі чи Чехії. Але не у нас. У нас історична спадщина нікому не потрібна – поруйновані замки, румовища колись пишних костелів, забуті старовинні цвинтарі... Тепер лише моя буйна уява може оживити ці сумні картини. Та ще випадково знайдені давні знимки...