"Черчилль виграв війну в Гітлера зі свого ліжка", — Надя Дюррані

Ліжко, якому 75 тисяч років

— Як змінювалося ставлення до ліжка упродовж розвитку людства? Які основні тренди?

— Сьогодні лікарі-сомнологи радять нам використовувати ліжка тільки для сну та сексу. Ліжко стало дуже приватною справою. Але в минулому це було місце для соціалізації та багатьох інших занять, окрім сну і сексу. 

Наприклад, найдавнішим ліжкам у формі ям — понад 75 тисяч років. Їх видовбували в долівці печер у Південній Африці. Всередині знайшли рештки інструментів та їжі. Безсумнівно, цей прихисток був місцем безпеки для всієї родини — там була постіль із трави, яка мала властивості відлякувати комах.

Значні зміни у ставленні до ліжка відбулися тоді, коли люди почали провадити осілий спосіб життя, і сформувалися соціальні класи. Ідеться про період за кілька тисяч років до Христа. Тоді ми дізнаємося про ліжка, підняті над підлогою на ніжках. Наприклад, золоті ліжка єгипетського фараона Тутанхамона у 1340-х до нашої ери. 

Від світанку цивілізації5 тисяч років тому і до домодерних часів мати ліжко — вже означало належати до вищого класу. Ліжка були дорогими. У Середньовіччі люди просто заривалися у сіно і спали на долівці. А ті, хто мали ліжко, спали в ньому спільно — вся сім’я могла вкластися на одній постелі.

Як я вже згадувала, ліжка були публічним, а не приватним місцем, як сьогодні. Досить часто мандрівники спали під однією ковдрою із незнайомцями. Люди проводили ніч — платонічно — у розмовах із друзями, ділячи ліжко з ними. Багатьом із нас у таке важко повірити. Втім Семюель Піпс, автор щоденника про життя у Лондоні XVII століття, навіть склав рейтинг друзів — наскільки добрими "напарниками в ліжку" (тобто людьми, з якими можна переночувати) вони були. 

Тільки з початком індустріальної ери приватність стала важливою у західному світі. Ліжка вже почали ховати. Відтоді це місце особистого простору. Не кожен із нас навіть бачив ліжка друзів, не кажучи вже про те, щоби спати разом!

Підглядати за правителем

— Поговорімо про вплив ліжка на державне правління. Схоже, що ліжко — це не про любощі, чи не стільки про любощі, а про виконання політичного обов’язку. Коли таке ставлення виникло? Які найяскравіші приклади?

— У Стародавньому Єгипті кожний крок фараона був під пильним наглядом, і статеві акти також. Люди хотіли впевнитись, що він стане батьком наступної династії. Так само було в Стародавньому Китаї — кожну дію імператора перевіряли. Зокрема й те, скільки наложниць він задовольняв щоночі. Його сексуальний апетит співвідносили із здатністю добре правити — казали, що вагінальні виділення жінок зміцнюють імператора. Це має стосунок до давніх китайських ідей про зв’язок між інем і янем, жіночим і чоловічим.

Щонайменше з давньогрецьких часів можновладці використовували свої ліжка як платформи, із яких зверталися до підлеглих. Такі ліжка вивищувалися над публікою. А якщо були ще й декоровані, то представляли силу та владу. Таке використання сягло піку в часи французьких королів. До прикладу, Людовик XIV дійсно правив зі свого ліжка.

— Якою була роль ліжка в Київській Русі? Наскільки сильними були варязькі впливи?

— Від кінця ІХ і до середини ХІІІ століття Київська Русь була федерацією східнослов’янських, балтійських та фінських народностей. Князівство стратегічно містилось біля великих наземних і водних торговельних шляхів. Ввозили велику кількість товарів, приходили звичаї та вірування з інших країв. Ми напевно не знаємо, але можемо припустити, що спільне спання, а також, можливо, окремі спальні місця для правителів були частиною того життя. Скандинавські впливи на практики спання мали бути досить сильними, особливо на початку.

Культ цноти пов’язаний зі спадком

— Хто більше впливав на історію Європи — дружина чи коханка в ліжку з правителем?

— У європейській історії домінували чоловіки. Втім жінки — чи то дружини, чи коханки — відігравали важливі закулісні ролі. В аристократичних і королівських колах вони прагнули цієї ролі, оскільки могли суттєво впливати на партнера. При цьому секс часто відігравав велику роль. Повії з високим статусом також могли бути важливими джерелами інформації, отриманої від клієнтів.

— Наскільки важливою у патріархальному суспільстві Західної Європи була цнота нареченої? Наприклад, на східних теренах серед аристократії Речі Посполитої на це могли дивитися поблажливіше.

— У Західній Європі жіноча цнота була дуже важливою. Західноєвропейська цивілізація, втім, як і будь-яка інша цивілізація минулого, була патріархальною. Влада зосереджувалася у руках чоловіків, і спадок ішов по чоловічій лінії. Чоловіки хотіли бути певні, що їхні діти — особливо найстарший хлопчик, спадкоємець — їхні. Звісно, якщо жінка була дуже багатою або її статки рівнялися статкам чоловіка, тоді він міг ігнорувати факт цнотливости, оскільки її багатство все одно переходило до чоловіка.

До слова, у суспільствах, що не є міськими (не визначені як "цивілізація"), наприклад, у спільнотах збирачів і мисливців, ми натрапляємо на засади егалітаризму — рівности між статями. Вони не одержимі жіночою цнотою, оскільки не йдеться про успадкування.

— Ставлення до дівочої невинности серед нижчих соціальних верств було поблажливішим?

— Ні, у цивілізацій ставлення серед нижчих класів не було поблажливішим: усе ж у суспільстві домінували чоловіки. Ідеї чоловічої вищости були (і є) закладені в релігії, бо це чудовий спосіб змусити людей вірити та дотримуватися правил. Таким чином, питання цноти у шлюбі було сильним елементом християнської поведінки в Західній Європі та інших місцях, аж до сучасности.

Часто в Середньовіччі на весіллях відомих осіб гості ставали свідками акту дефлорації, навіть з демонстрацією забрудненої постільної білизни. У монаршій спальні могли бути свідки першої шлюбної ночі. До цього ставилися дуже серйозно, бо легітимність народженої дитини була надзвичайно важливою. Те, що ми сприймаємо як інтимний акт, у минулому мало більше публічности. Цноту сприймали дуже серйозно аж до кінця ХІХ — початку ХХ століть. Ставлення змінилося з появою ефективних протизаплідних ліків у 1960-х роках.

Вогнище, хутро, спеції

— Коли ліжко почали асоціювати з любощами? 

— Ймовірно, від самого початку. Безпосередня близькість означала тепло й безпеку. Секс та сексуальні практики були частиною цього, особливо коли люди спали під однією ковдрою, одним хутром чи коло вогнища.

— Які є нетрадиційні способи використання ліжка чи лежанки?

— Багатії у римські часи, видається, мали ліжка на кожну потребу! У них були ліжка, що мали певні назви, для будь-яких щоденних справ. Наприклад, для споживання їжі, для писання, для філософствування і, звісно, для відходу в інший світ.

Багатофункціональне використання ліжок продовжувалося у різних суспільствах, і в нашому також. Багато хто з нас працював з-під ковдри під час пандемії. У селах Пакистану часто трапляються великі дерев’яні ліжка, які використовують на вулиці для сільських зібрань — це зручне місце сидіння для кожного. 

У багатьох традиційних домогосподарствах ліжка переставляють із кімнати в кімнату: там людина не має свого "ексклюзивного" ложа, як ми звикли на Заході. Ліжка — спільні, і їх використовують для різних потреб — від сушіння білизни до сушіння спецій. 

Ніч — час владарювання жінки

— Ліжко і влада в сучасні часи. Як постіль впливала на історію? Мені насамперед спадає на думку те, як жінки отримували бажане "через ліжко", що у XXI шалено засуджували.

— О так, у домодерні часи ліжко вночі часто було єдиним місцем, коли жінка могла поговорити зі своїм чоловіком! Інколи траплялося, що вона відчитувала, сварила, дорікала йому, скаржилась на те, що він зробив неправильно. Навіть з’явилася така ідіома — the curtain lecture, тобто відчитування за завісою. Нічний період був часом владарювання жінки в чоловічому суспільстві. І чоловіки це ненавиділи, бо не могли цього уникнути. 

У політиці ліжко могло бути всевладним. Король Людовик XIV правив Францією зі своєї спальні. Ранковий підйом і відхід до сну були офіційними церемоніями. Їх проводили у присутності інших осіб, вони передбачали неформальні бесіди між королем, придворними та підданими. Така близькість до короля означала значний вплив і владу — ішлося про належність до інтимного кола королівської особи. 

Монарше ложе було значним джерелом влади. У ХХ столітті британський прем’єр-міністр Вінстон Черчилль проводив багато часу у своєму ліжку. Зокрема, мав наради у своїй спальні, і часто у халаті. Він вважав, що так працювати було ефективніше, і це, мабуть, створювало атмосферу близькости з колегами. Кажуть, що Черчилль виграв війну в Гітлера зі свого ліжка!

— Правління королев у чоловічому суспільстві є винятком чи ознакою монаршої рівности? Знаємо випадки, коли деякі правительки наділяли владою своїх коханців: російська імператриця Єлизавета Петрівна й Олексій Розумовський, данська королева Кароліна Матильда та німецький лікар Йоганн Фрідріх Струензе, королева Англії Ізабелла та Роджер Мортімер. 

— Із цим питанням ми заглиблюємося у соціальну теорію. Так, у минулому траплялися владні королеви, але їх було значно менше аніж королів. Наприклад, давньоєгипетська жінка-фараонка Хатшепсут мала неймовірну владу. Однак фараонів-чоловіків було значно більше. І це чіткий індикатор статевої нерівности серед монархів. Зрештою, подружжя королівської особи не володіло такою ж владою, як сам правитель. Хоча завжди можна знайти винятки! Хатшепсут, Клеопатра, королева Єлизавета І. Однозначно, жінки еліт мали набагато більше привілеїв, аніж з інших станів. Проте це не є ознакою статевої рівности.