“Російська імперія почалася з поглинання України. А зараз Росія розвалиться, бо подавиться Україною”, – Володимир В’ятрович

12:18, 2 березня 2022

Переяславська рада.jpg

"У війнах попередніх століть щоразу, коли Росія йшла в Україну, вона могла розраховувати на пасивність значної частини українського населення і на певну співпрацю українських еліт. Та зараз практично усі верстви українців демонструють тотальний опір. Це те, що неможливо зламати ракетами, Іскандерами і літаками. Бо навіть якщо Україна буде зруйнована вщент, як це намагається зробити в останні дні Путін, все одно з кожного українського кутка будуть стріляти по російських солдатах".

Володимир В'ятрович – очільник Українського інституту національної пам'яті у 2014-2019 роках, натхненник декомунізації, дослідник історії визвольних змагань, а сьогодні – боєць тероборони у Києві. Коротко поспілкувався з Локальною історією.

Володимир Молодій.jpg

Володимир Молодій

журналіст

У Києві – дух тотального опору

В людей – неймовірна лють. Київ зараз – це концентрат творення української нації. Люди різного віку, виховання і освіти, згуртовані в єдине ціле. Це те, до чого абсолютно не був готовий російський агресор.

Російська імперія почалася з поглинання України у XVIII столітті. А зараз, у XXI столітті, Росія розвалиться через те, що подавиться Україною. На жаль, у війнах попередніх століть щоразу, коли Росія йшла в Україну, вона могла розраховувати на пасивність значної частини українського населення і на певну співпрацю українських еліт. Та зараз практично усі верстви українців демонструють тотальний опір. Це те, що неможливо зламати ракетами, Іскандерами і літаками. Бо навіть якщо Україна буде зруйнована вщент, як це намагається зробити в останні дні Путін, все одно з кожного українського кутка будуть стріляти по російських солдатах. 

Vjatrovych.jpg

Володимир В'ятрович

Фото: m.day.kyiv.ua

Зараз Путін не робить навіть найменших спроб легалізувати свої злочинні дії в Україні. Це дуже помітно по боях з супротивником – росіяни абсолютно не вмотивовані, не знають, що вони тут роблять і за що воюють. В будь-якій війні дуже важливо, щоб воїн, який бере в руки зброю, мав чіткий образ ворога. До цього це Росії вдавалося – в чеченській війні чи в Грузії. Російська пропаганда грала на почуттях расизму росіян. Сьогодні цього немає, росіяни заходять в Україну і бачать, що ті, кого вони мали нібито рятувати, зустрічають їх з коктейлями Молотова.

Історичні аналогії

У книжці Еріка Ларсона, яка незабаром вийде у видавництві “Наш формат”, йдеться про те, як британці пережили бліцкриг 1940-1941 років. Гітлер тоді так само вважав, що зламає британців страшними авіанальотами. Але отримав протилежний результат. Здатність українців мобілізовуватися, навіть попри ті жахи, які вони переживають, дуже нагадує мені британців у 40-ві під час нальотів нацистів.

Масштабна мобілізація суспільства, яка зараз відбувається, нагадує події 1940-1950 років на заході України. Тоді старі і молоді, кожен своїми зусиллями, хтось зі зброєю в руках, хтось для забезпечення тих, хто взяв зброю, зупиняли ворога. Це неймовірний рівень мобілізації, який для мене, як історика, що вивчає Українську повстанську армію, пояснює чому і яким чином УПА, маючи настільки чисельну меншість і настільки слабше забезпечення, була здатна протистояти, одній з наймогутніших на той час, совєцькій армії. І робила це понад десять років.

Зараз ситуація схожа, бо всі говорили про те, що російська армія є однією з найсильніших у світі. Та армія, власне, й давала Росії разом з ядерною зброєю можливість претендувати на роль великої держави. Бо російська економіка слабенька. А тут ми бачимо, що і їхня армія зовсім нездатна справитися з опором і професійними діями українського війська. Міф про неймовірно потужну російську армію тане просто на очах. А разом з тим руйнується і міф про те, що Росія – це щось більше, ніж небезпечна, роздута до колосальних розмірів бензоколонка.

Основний посил до Європи

Основний посил до Європи – Україна чинитиме опір! Україна не погодиться на жодні компроміси, які стосуватимуться обмеження її суверенітету. Ми самі будемо вирішувати з ким об’єднуватися і куди інтегруватися. І який би потужний та загрозливий сусід не був, він не має права нічого нам диктувати. Україна ніколи не буде предметом торгів нікого і ні з ким. Україна сьогодні показала, що українці є нацією, яка просякнута європейськими цінностями. Тими цінностями, які можливо, навіть почали забувати на Заході. А українська армія показала себе високопрофесійною, яка на практиці здала всі необхідні іспити, щоб бути достойною частиною НАТО, може, навіть однією з найкращих її частин.

Нам треба встояти. Треба встояти якомога довше. Росія економічно сиплеться. Розсипається від ізоляції у всіх сферах життя: економічній, культурній, спортивній. І перетворюється у великий ізолятор, в центрі якого божевільний Путін і такі ж божевільні, які хочуть йому вірити. Тому я налаштований оптимістично. І переконаний, що в нас немає шансів не виграти цієї війни. 

Так, на жаль, вона може забрати ще багато крові і зусиль, але ми вже створили світ, у якому немає місця для російської імперії. Путін це розуміє і саме через це біситься. Його безглузді удари по житлових районах Харкова – це істерика того, хто розуміє, що його мрія про відновлення імперії розвіюється, як дим. Він планував завоювати Україну в 2022 році, зробивши це до століття створення совєцького проекту. Але тепер очевидно, що російський президент закінчить своє життя десь в бункері, або сам, або йому допоможе його оточення. Ми знаємо, що в російській історії божевільних керівників тієї держави часто усували або подушками, або отрутами, або кулями. Путін вже на цьому шляху. 

Дякую кожному українцю

За ці дні ми показали, наскільки є сильними і згуртованими. Для мене величезна честь бути частиною української нації. Величезна честь бути зараз в епіцентрі творення історії. І відчувати себе частиною великої боротьби за свою незалежність. Українці, наше покоління достойно підхопило цю естафету. Ми варті тих, хто боролися перед нами, і бандерівців, і петлюрівців, і мазепинців.

Схожі матеріали

vugledar_tekst-21-1.jpg

Симфонія Донбасу

Улас Самчук з письменником о. Юрієм Станинцем та Петром Міговком у Хусті (1938) 1939.in.ua.jpg

Улас Самчук "Нарід чи чернь?"

ук.jpg

Москва дістає старі ідеологеми: що таке "Малоросія" та "Новоросія"?

1200х600_majdan.jpg

"Революція триває". Огляд книги "Український Майдан, російська війна" Михайла Винницького

600х400.jpg

Андреас Каппелер: "Україну вже років 150 сприймають як шахову фігуру"

600х400.jpg

"У війні проти Росії ми дуже непогано протистоїмо", – Михайло Винницький

600.jpg

Піщано-інформаційна анексія

600.jpg

Тут Україна, тут стрибай!

600.jpg

Тімоті Снайдер: Кожна нація мусить визнати баланс між мучеництвом і мучительством