"Проти такої нації як українська будь-яке зло – мізерне", – Міхаель Мозер

Після погроз Путіна ядерною зброєю, навіть останні дурні зрозуміли, ким він є

Коли все тільки почалося, 24 лютого в Австрії люди нічого не розуміли. Було відчутно, що ще діяла путінська пропаганда. Але перші дні широкомасштабної війни все змінили. Ціла Австрія полюбила Україну. Ми вражені мужністю та хоробрістю українців.

Наступну потужну хвилю підтримки спричинила загроза ядерної війни. В Австрії усі знають про Чорнобиль. Той жах пам’ятають досі, страх від тієї катастрофи все ще присутній серед багатьох. Тому зрозуміло, що люди бояться. Але разом з наляканістю, ядерна загроза додала і рішучості у солідарності з українцями. Трюки Путіна, пов’язані з ядерною загрозою, лише кидають на нього все чорнішу тінь. Шантажуючи Захід ядерним ударом і обстрілами української АЕС, Путін дуже допоміг українцям. Бо після такого навіть останні дурні в Австрії зрозуміли, ким є російський президент. А хто він, я не можу сказати через офіційність нашої розмови.

За останній тиждень атмосфера в Австрії неймовірно змінилася – зараз усі на боці України. І не тільки в Австрії, таку тенденцію я виразно бачу у всьому Західному світі.

Українці часто кажуть, що хочуть більшої підтримки від Заходу. Я також хочу більшого. Але все ж не можемо казати, що Західний світ спить. Ми вас дуже сильно підтримуємо і будемо підтримувати ще більше. Я точно знаю, що після війни підтримка України Заходом буде така сильна, як ніколи до того. Як науковець певен, що для українців відкриють дуже багато різних програм і стипендій. Підтримувати Україну будуть не лише в науці, а й у всіх інших сферах життя.

"Українська нація – дуже світла"

Українці по всьому світі вимагають закрити небо над Україною. І ми будемо продовжувати цю боротьбу на всіх фронтах. Вимогами на вулицях, зверненнями в електронних листах, повідомленнями у соцмережах. У цьому пориві ми як одне ціле. Вже є деякі результати, але ми будемо продовжувати. Потрібно всіма силами старатися виконати план максимум – закрите небо.

Все, на що сподівалася банда Путіна, що російськомовні люди в Україні їх вітатимуть і зустрічатимуть з обіймами – не справдилося. Бо в Україні насправді не було жодних утисків російськомовних. Те, як російськомовні українці оголошують, що переходять в побуті на українську мову, я спостерігав навіть з Австрії. Ці тенденції бачив ще задовго до катастрофи 24 лютого. Після початку війни цей тренд лише міцнішає і далі ставатиме все помітнішим. Але і російську мову ми готові далі приймати. Бо любимо людей доброї волі, незалежно від їхньої мови.

Я переконаний, що цей напад, злочин масового вбивці і його банди неймовірно підсилить українську ідентичність у всіх вимірах. Це стосується і мови, і національної свідомості. Гадаю, що в Україні і далі буде байдуже до походження людей, головними будуть їхні думки і справи. Так буде тому, що українська нація – дуже світла, ґрунтується на принципах солідарності, співпраці і любові. Тому проти такої нації будь-яке зло – мізерне.

Звернення до українців

Я не можу прогнозувати – що буде далі. Але я дуже виразно відчуваю оптимізм. Я молюся за українців. І вірю, що ми з вами ще багато разів будемо зустрічатися у вільній соборній Україні. Ми вас любимо і ми вас підтримуємо. Слава Україні!