Мандруючи галицькими селами часто зустрічаю невеликі парафіяльні каплички, схожі на мініатюрні костелики. Вони не мають якоїсь мистецької цінности, бо будувались за типовими проєктами, але їх присутність на галицьких теренах дуже пожвавлює і прикрашає тутешні пейзажі. На жаль, більшість з них у жалюгідному стані доживає віку серед хащів в руйнації та забутті.
Богдан Волошин
публіцист
Такою є неоготична капличка Матері Божої Королеви Корони Польської у підльвівському селі Кугаїв. Улітку її майже не видно за заростями базнику й акації. Лише взимку можна розгледіти стрункі обриси храму та помилуватись колись гордою його поставою.
Люблю навідуватись до цієї каплички. Весняною дниною вона заквітчана гронами бузинових квітів, густо пахне квітом акацій, що тісним колом обступили храм, наче захищаючи його від недолі. Восени червона дахівка каплички багряніє під щільним ліжником опалого листу. А взимку, коли лише голе віття дерев закриває капличку від допитливого погляду мандрівця, можна продертись крізь гущавину і потрапити всередину святині.
Каплицю Матері Божої Королеви Корони Польської збудували 1913 року в модному на той час неоґотичному стилі. У 1930-му перед храмом встановили пам’ятний знак польським жовнірам, полеглим в боях з більшовиками. Нині його вже немає.
Та й доля каплички сумна: вікна повибивані, колись висока сиґнатурка, що вінчала храм, провалилась всередину, у даху зяє величезна діра, стіни подекуди тріснули, цегла кришиться і осипається...
І все ж, пам’ятка береже чар минувшини, нагадуючи романтичні руїни замку в Стрийському парку у Львові. Тут проводять фотосесії, навідуються туристи і звичайні мандрівці.
Навряд чи капличка колись буде відновлена. А жаль, ця пам’ятка могла б стати симпатичною домінантою старовинного мальовничого села на берегах зарослої верболозом Зубри.
При нагоді я завше навідуюсь до старої каплички в Кугаєві, навіть в занедбаному стані вона приваблює погляд романтичністю руїн та колишньою красою.