Українське шкільництво між двома війнами

Боротьбу за українську школу в Галичині в міжвоєнний час провадило Українське Педагогічне Товариство (пізніше "Рідна школа"). До 1919 року навчання українською мовою було доступним. Однак після поразки у польсько-українській війні та входженні західноукраїнських земель до складу Другої Речі Посполитої ситуація змінилася.

Польська держава вела політику асиміляції. Починаючи з 1920-х, здобути шкільну освіту українською мовою стало складно. Зокрема, через дію закону Lex Grabski (прийнятий у 1924 році, назва – від тодішнього міністра освіти Польщі Станіслава Грабського), який регламентував освіту для національних меншин, куди зарахували й українців. До 1935 року на території усієї Польщі залишилось 457 українських шкіл, де навчалось лише 5% загальної кількості українських дітей.

Товариство "Рідна школа"опікувалося та співпрацювало з усіма українськими приватними освітніми установами, у тому числі школами, які були відкриті при монастирських згромадженнях. 

Для захисту національних інтересів товариство створило розгалужену мережу гуртків. У 1930-му діяло майже 600 осередків, де навчалися понад 30 тисяч дітей. Пропонуємо до перегляду світлини школярів та членів кружків "Рідної школи" міжвоєнного періоду.

Yaseniv_Rozaliia Khomiak_001.png
Учні семирічної школи, м. Ходорів Бібрського п-ту Львівського в-ва, 1930-ті рр. Особистий архів Розалії Хом'як
Zabiria_Korchak Daria 064.png
Члени кружка "Рідної школи" у с. Забір'я Жовківського повіту Львівського в-ва, 1935 р. Особистий архів Дарії Корчак
Spas_Paraskeviia Hoianiuk_002.png
Відкриття кружка "Рідної школи" в с. Іспас Коломийського п-ту Станіславівського в-ва, 1930-ті рр. Особистий архів Параски Гоянюк
Spas_Paraskeviia Hoianiuk_022.png
Учениці "Рідної школи" працюють на шкільному городі, с. Іспас Коломийського п-ту Станіславівського в-ва, 1930-ті рр. Особистий архів Параски Гоянюк
Berlyn_Iryna Kalyta_001.png
Школярі з вчительками, кін. 1930-х рр. В першому ряді зверху по центрі стоїть вчителька (ім’я невідоме) Церківна. У другому ряді крайня зліва стоїть Софія Матвіїв. Особистий архів Ірини Калити
IMG_016-РЕД.png
Учні школи в с. Суходіл Перемишлянського п-ту Тернопільського в-ва, 1930-ті рр. Особистий архів Олекси Кота
8. Stoky_Kateryna Hrytsoniv.png
Учні школи с. Стоки, попереду вчительки стоїть Надія Дзяна, решта невідомі, с. Стоки Бібрецького повіту Львівського воєводства, 1939 р. Особистий архів Катерини Грицонів
5_Korelychi_Vasyl' Danyliv.png
Школярі з батьками та вчителі кружка "Рідна школа". У першому ряді лежить третій справа Василь Данилів, с. Кореличі Перемишлянського п-ту Тернопільського в-ва, 1936 р. Особистий архів Василя Даниліва
3_Korelychi_Ol'ga Olenchyn.png
Заняття у "Рідній Школі", с. Кореличі Перемишлянського п-ту Тернопільського в-ва, 1938 р. Перша справа Анна Гаяс, сьома справа Стефанія Кикоть, друга зліва Юлія Дацій, дев’ята зліва Ольга Било-Оленчин. Особистий архів Ольги Оленчин
25. Zakomarya_Mariya Chekal's'ka.png
Кружок "Рідної школи" ім. І. Франка. Фотографія з села Утішків Золочівського повіту Тарнопільського воєводства, кін. 1930-х рр. Особистий архів Марії Чекальської
093_Pechenizhyn_Vasyl' Havryshchuk.jpg
"Рідна школа" в м. Печеніжин Коломийського п-ту Станіславівського в-ва, 1927/1928 рр. Зліва направо сидять (вчителі): Неоніла Сербинська, Іван Чупрей, Антон Пельвецький, Карл Новак (директор), Агафія Пнівчук. Особистий архів Василя Гаврищука
094_Pechenizhyn_Vasyl' Havryshchuk.jpg
"Рідна школа" в м. Печеніжин Коломийського п-ту Станіславівського в-ва, 1934 р.. Зліва направо стоять (вчителі): Агафія Пнівчук, Неоніла Володимирівна Сербинська, Марія Іванівна Горук. Особистий архів Василя Гаврищука

Схожі матеріали

Puskin cancel.jpg

Нагальність деколонізації, або Про вину російської культури. Віра Агеєва

skola 1200.jpg

Шкільні вчителі справді виграють війни. Росія це розуміє і готується до цього. А Україна?

школа сео

Альтернативна освіта 1940—1960-х років

сео

Академічне волонтерство, або як подолати освітні втрати

600

Ігор Хворостяний: "Навіть в умовах війни освіта — це інвестиція в майбутнє"

Віра Агеєва

То чи пустять нас у ЄС із золотим телям у торбині? Віра Агеєва про Булгакова та світову літературу у школі

радянська школа

Букет флоксів. Галина Пагутяк

Liudmyla Hrynevych

"Не може бути історії, написаної раз і назавжди", — Людмила Гриневич про реформу історичної освіти у школах

Без імені

Школа, картопля і…гуманізм. Галина Пагутяк