Здається, що в часі великої війни мистецтво безпорадне, а голоси дієвців культури стихають. Але є ті, хто не лише професійною діяльністю засвідчує злочини російського агресора, а й стає на захист держави чи постійно допомагає фронту та усім постраждалим.
То чи є місце для творчості в їхньому житті зараз і яке воно? Чому беруть безпосередню участь у боротьбі з ворогом? І що відбувається з культурою під час російсько-української війни?
Шукаємо відповіді на ці та інші питання у спільному проєкті "Локальної історії" та Інституту стратегії культури "Діалоги. Люди культури у війні". Це серія інтерв’ю з митцями, які волонтерять або мають досвід військової служби, у знакових для них місцях Львова. Це також розмови з представниками міських ініціатив та інституцій, що активно реагують на виклики воєнного стану.

"Все склалося в пазл: і музика, і відновлення, і допомога ЗСУ", — Степан Бурбан
"Все склалося в пазл: і музика, і відновлення, і допомога ЗСУ", — Степан Бурбан
"Не можу покинути волонтерської діяльности, бо знаю: я потрібна", — Софія Козлова
"Не можу покинути волонтерської діяльности, бо знаю: я потрібна", — Софія Козлова
"Просто бути музикантом нині — замало", — Сергій Федорчук
"Просто бути музикантом нині — замало", — Сергій Федорчук
"Пояснення і поборення російських наративів — те, у чому я тепер найефективніша", — Галина Крук
"Пояснення і поборення російських наративів — те, у чому я тепер найефективніша", — Галина Крук
"Мені соромно, що знала про Відень і Краків більше, ніж про Донецьк і Бахмут", — Тетяна Пилипець
"Мені соромно, що знала про Відень і Краків більше, ніж про Донецьк і Бахмут", — Тетяна Пилипець
"Найстрашніше для майбутнього — байдужість сьогодні", — Андрій Салюк
"Найстрашніше для майбутнього — байдужість сьогодні", — Андрій Салюк
"Наша велика ціль, щоб нас об’єднувала наша спадщина, а не лише ненависть до ворога", — Василь Рожко
"Наша велика ціль, щоб нас об’єднувала наша спадщина, а не лише ненависть до ворога", — Василь Рожко
"Пам’ятати із вдячністю — шлях відчувати речі тендітніше", — Юрко Вовкогон
"Пам’ятати із вдячністю — шлях відчувати речі тендітніше", — Юрко Вовкогон
"Я б хотіла заснути — і прокинутись у державі, де кожен працює для неї", — Іоланта Пришляк
"Я б хотіла заснути — і прокинутись у державі, де кожен працює для неї", — Іоланта Пришляк
"Сучасна українська книжка має бути маркером часу", — співзасновники творчої майстерні "Аґрафка"
"Сучасна українська книжка має бути маркером часу", — співзасновники творчої майстерні "Аґрафка"
"Захисники вміють умирати заради держави, а нам треба навчитися жити заради неї", — Олексій Кравчук
"Захисники вміють умирати заради держави, а нам треба навчитися жити заради неї", — Олексій КравчукСхожі матеріали

“Коли ми самоусуваємося, на наші майданчики виходять росіяни”. Марко Галаневич із “ДахаБрахи” про культурну дипломатію України
Детальніше