“Пропала грамота” – культовий український художній фільм кінорежисера Бориса Івченка. Сценарій написав Іван Драч за мотивами однойменного оповідання Миколи Гоголя, а також творів Григорія Квітки-Основ’яненка, Марка Кропивницького, Олекси Стороженка, народних притч.
Виробництво стрічки завершили у 1972 році на Кіностудії імені О. Довженка. Втім на кіноекрани фільм вийшов лише на початку 1980-х. Не зафіксовано навіть точної дати прем’єри у кінотеатрах. Це сталося у 1983-му або 1984-му.
Стрічку неофіційно заборонили. Радянським цензорам не сподобалися деякі діалоги і сцени, та ймовірно, загалом звеличення образу козацтва та іронічне ставлення до царату. Наприклад, епізод, де козак дає ляпаса російській цариці, у кінцевій версії фільму замінили сценою, у якій ляпас отримує її придворний.
Головних героїв – козака Василя та запорожця Андрія – зіграли Іван Миколайчук та Федір Стригун. Актори багато імпровізували у діалогах. Миколайчук також долучився до музичного оформлення стрічки. Зйомки фільму проводили у селі Красногорівка на Полтавщині та у Петергофі.
“Пропала грамота” сповнена символізмом, метафорами та виразними етнографічними мотивами, і є втіленням українського поетичного кіно. Мистецької течії, яка виникла у 1960-х на противагу радянському реалістичному кінематографу.