Микола Пимоненко "Ранок Христового Воскресіння"
12:59, 28 квітня 2021
Автор картини Микола Пимоненко – один із найвідоміших українських художників-реалістів, класик побутового живопису. Народився 1862 року в родині київського іконописця і різьбяра Корнила Пимоненка. Змалку допомагав батькові розписувати церкви на Київщині. Навчався в Київській рисувальній школі Миколи Мурашка, а згодом – у Петербурзькій академії мистецтв. Повернувшись додому, активно працював над власними творами. Більшість картин, на яких зображено розмаїття побутових сцен народного життя, художник написав у селі Малютянка неподалік Києва.
Юрій Пуківський
кандидат історичних наук, заступник головного редактора журналу "Локальна історія"
У 1893 році Пимоненко став членом Товариства пересувних художніх виставок, а в 1904 році Петербурзька академія мистецтв обрала його академіком. Тоді ж художник став відомим у Європі – його твори виставляли в галереях Мюнхена, Парижа, Берліна, Лондона.
Картина "Ранок Христового Воскресіння" (інша назва – "Великодня утреня") є у декількох варіантах. Репрезентована картина міститься у Рибінському державному історико-архітектурному та художньому заповіднику, в Росії (полотно, олія, 133×193 см, 1891 р.). Інші дві, створені пізніше, експонують в музеях Києва та Херсона. "Ранок..." – мальовнича панорама, яка показує найважливіші моменти церковної служби в день головного християнського свята – Воскресіння Христового. Художник не лише досконало передає всю урочистість великоднього дійства, а й з етнографічною точністю зображає українські народні традиції.
***
Дерев’яна церковця, осяяна зсередини світлом свічок, не вміщує всіх присутніх на великодній службі. Церковне подвір’я заповнене парафіянами, які тримають запалені свічки. Їхнє світло контрастує з першими променями сонця, яке саме виринає з-за обрію і за мить освітить небосхил.
Довкола церкви на траві розстелені вишиті обруси, на яких – приготоване до освячення. На передньому плані ліворуч – вкриті вишитим рушником ночви (видовбане з дерева корито). У них – головні атрибути святкового столу: паска, крашанки, сир, ковбаса й ціле запечене порося, яке за українською традицією освячували на Великдень. Уже запалені поряд із великодніми спожитками свічки вказують на те, що ось-ось все освятять.
У центрі картини – двійко босоногих дітлахів, які вже затівають великодню забавку із крашанками "Навбитки", задирливо зачіпають дівчинку, яка стоїть поруч. Вона ображено притискає свою крашанку до грудей.
Ліворуч чванливо усміхаються дівчата, одягнені у свій найкращий святковий одяг – довгі чорні та білі свити із доморобного овечого сукна, підперезані широкими тканими поясами червоного та зеленого кольорів. На головах у дівчат – "опаски" (квітчасті вінки з випущеними на спину стрічками). Взуті вони в червоні чоботи – сап’янці. Позаду на дівчат із замилуванням споглядає залицяльник.
Старші жінки, які сидять поруч, стиха про щось гомонять між собою. На головах у них – невисокі циліндричні очіпки, під якими зібране волосся. Поверх очіпків зав’язані білі полотняні намітки, кінці яких вільно спадають на плечі. На руках в однієї із жінок дрімає дівчинка – великодня служба триває вже цілу ніч.
Схожі матеріали
Хлопці – в понеділок, а дівчата – ще лукавіше – у вівторок. Про звичай великоднього обливання в Україні та Європі
Детальніше
