Ян Матейко "Богдан Хмельницький з Тугай-беєм під Львовом"
11:45, 7 серпня 2023
Ян Матейко — відомий польський художник. Народився 24 червня 1838 року у Кракові в родині чеха, вчителя музики, Франчішека Ксаверія Матейка та німкені Йоанни Кароліни Россберґ. Навчався майбутній живописець у краківській Школі образотворчих мистецтв. Згодом — у Мюнхені та Відні. Протягом 20 років очолював свою краківську альма-матер. Помер у Кракові 1 листопада 1893 року, маючи 55 літ.
Матейковому пензлю належить низка полотен, присвячених знаковим подіям історії Королівства Польського та Речі Посполитої. Серед них і картина "Богдан Хмельницький з Тугай-беєм під Львовом". Створена вона 1885 року. Нині зберігається у Національному музеї у Варшаві.
Ігор Петрій
кандидат історичних наук, завідувач сектора Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. І. Франка
В основі картини лежить легендарний сюжет, пов’язаний з облогою Львова 1648 року козацькими й татарськими військами. Розповідали, нібито під час спроби штурму над містом з’явилася фігура ченця: стояв він навколішки, зі зведеними догори руками. У цій фігурі львів’яни впізнали Яна з Дуклі — ченця-бернардинця, який жив у Львові в XV столітті. Козаки й татари, побачивши таємничу постать, начебто злякались і відступили від міських мурів.
Як же події розгорталися насправді? Становище Львова перед облогою було розпачливим. Розгромивши польську армію під Пилявцями, Хмельницький відкрив собі шлях углиб Речі Посполитої. Боронити Львів мав князь Єремія Вишневецький. Однак, оцінивши співвідношення сил, він відвів сформовані війська до краще укріпленого Замостя. Львів залишились обороняти трохи більше як три тисячі осіб, половину з них становили озброєні жителі міста та передмістя.
Основні воєнні дії розгорталися на підході до Львова та навколо Високого замку. Останній взяли штурмом козаки Максима Кривоноса. Натомість Львова Хмельницький вирішив не чіпати. Чи не бажав руйнувати міста своєї юности, чи прагматично вирішив не витрачати сил. На перемовинах з міською делегацією він зажадав викуп у 200 тисяч дукатівсьогодні це 1,2 млн злотих.
Львів’яни сплатили менш ніж половину від цієї суми грошима і товарами. Комісарів від козаків і татар задобрили хабарями. Хмельницький задовольнився отриманою контрибуцією і, знявши облогу, вирушив далі на захід, до Замостя.
На полотні Матейка ми бачимо саме легендарну оповідь облоги Львова. Ян із Дуклі жив приблизно від 1414-го до 1484 року. Він був ченцем львівського монастиря францисканців, а потім бернардинів. Вже невдовзі після смерти його могила стала місцем паломництва. Після облоги Львова Яна почали вважати покровителем міста. На його честь перед костелом бернардинівтепер церква Святого Андрія Первозваного встановили дерев’яну колону, у XVIII столітті її замінили на відому дотепер кам’яну. Року 1739 Яна з Дуклі оголосили патроном Польщі й Литви. А 1997-го папа Іван Павло II його канонізував.
Центральною фігурою картини є Богдан Хмельницький1596–1657, гетьман Війська Запорозького. Художник зобразив момент, коли Хмельницький, побачивши видіння в небі, дає козакам знак зупинитися. Історики припускають, що гетьман справді не бажав іти на штурм міста — можливо, із сентиментальних міркувань. Вірогідно, він навчався у Львівській єзуїтській колегії. Саме тому на зустріч до Хмельницького відрядили його колишнього викладача, єзуїта Анджея Гонцель-Мокрського, із яким той приязно поспілкувався і висловив готовність до перемовин.
Вдалині на пагорбі бачимо Високий замок. За княжих часів там була дерев’яна фортеця, яка згоріла під час захоплення міста поляками. Твердиню, зображену на картині, звели за правління Казимира III у другій половині XIV століття. У жовтні 1648 року замок захопили козаки й селяни-повстанці під проводом Максима Кривоноса. До цього він витримував облоги майже 300 років.
Позаду Хмельницького — Тугай-бей? – 1651. Під час кампанії 1648 року він командував військами Кримського ханату, брав участь у Жовтоводській та Корсунській битвах. Отримуючи викуп від громади Львова, Тугай-бей обурювався, що ціна товарів, якими розрахувалися львів’яни, сильно завищена, але, зрештою, погодився з аргументами опонентів. Після зняття облоги більшість кримських татар повернулись на Поділля. А Тугай-бей зі своїм військом залишився разом із Хмельницьким і невдовзі взяв участь в облозі Замостя.
На картині ми бачимо символи гетьманської влади — булаву та бунчук. Булава позолочена й оздоблена коштовним камінням. Ще один козацький символ — кобза. Цей український струнно-щипковий музичний інструмент відомий від XV століття. У польському мистецтві XIX столітті образ козацького кобзаря був особливо популярним. Він символізував давню Україну.
Поряд із кобзарем лежить його товариш. Він ніби спить, спершись на лікоть. В одній руці тримає линву, що тягнеться до дівчини. Очевидно, вона — полонянка. Інший козак подає їй напій у золотому келиху. Зграя чорних птахів над містом символізує майбутні нещастя.
