У другій половині ХІХ століття серед освічених верств Російської імперії зростало зацікавлення Сходом. До Єгипту прямували паломницькі, дослідницькі та дипломатичні місії. У монаршій столиці Санкт-Петербурзі створювали організації, покликані сприяти паломництву на Святу землю та до Синаю, а також стимулювати наукове сходознавство. У Києві постав Церковно-археологічний музей при Київській духовній академії, у який передали християнські старожитності, які дослідники знайшли в Єгипті.
Вражені величчю єгипетських гробниць, двоє чиновників-мандрівників із Полтавщини – Гнат Закревський та Олександр Білевич – вирішили звести каплиці у формі пірамід над своїми родинними склепами.
Богдана Бержицька
історикиня
Комендантівка
Першим дивовижну для українських теренів споруду побудував російський офіцер Олександр Білевич у селі Комендантівка (нині – Кременчуцький район).
За однією з версій, Білевич розпочав будівництво піраміди 1864 року, тільки-но повернувшись на рідну землю. Планували, що споруда водночас слугуватиме церквою. Згідно з іншим поясненням, він замислив піраміду-усипальню після передчасної смерти своєї дружини Софії у 1870-х роках.
Піраміду площею 10 квадратних метрів і заввишки 15 метрів майстри будували протягом тринадцяти років. Зводили її із гранітних блоків із місцевого кар’єру, скріплюючи їх між собою сумішшю крови забитої худоби і яєчних білків. Увінчали незвичну будівлю хрестом.
Піраміда мала три яруси. На першому був вівтар, там проводили богослужіння. Під церквою знайшли свій спочинок Олександр Білевич та його дружина Софія.
Після Другої світової війни крипту піраміди відкрили. Доля останків Білевичів невідома. Тривалий час будівля стояла пусткою. Останніми роками там прибудували церкву, обшиту "вагонкою".
Березові Рудки
Березові Рудки – село, що надихало Тараса Шевченка. Він був закоханий у прекрасну, але недосяжну Ганну Закревську, дружину тамтешнього поміщика Платона Закревського.
Втім Березові Рудки (нині – Лубенський район, неподалік Пирятина) відомі не лише завдяки перу й пензлю Шевченка. Тут також розташована піраміда-усипальниця родини Закревських. Побудував її дипломат Російської імперії Гнат Закревський, син Ганни і Платона, повернувшись із чергової мандрівки Єгиптом.
Закревський був закоханий у єгипетську культуру. Із Каїра він привіз статую богині Ізіди й загорівся ідеєю побудувати піраміду – таку саму, як в Гізі.
Піраміда в Березових Рудках є поєднанням язичницьких, християнських та масонських символів. Її прикрашали фрески у єгипетському стилі та розписи з біблійними сюжетами. Споруду охороняла статуя Ізіди. Водночас на портику над входом можна було помітити православний хрест. Саму будівлю звели з цегли, а екстер’єр імітував великі брили.
Року 1906 Гнат Закревський взяв у мандрівку до Каїра двох доньок. Вважав, що ця подорож допоможе їх одружити. Втім під час вакацій Закревський раптово помер через серцевий напад. Донькам довелось повертатися до рідних Рудок із тілом батька, забальзамованим у меді. Закревського поховали в крипті піраміди, під крилами богині Ізіди.
Після революції 1917 року усипальницю Закревських пограбували, а останки викинули із крипти.
Згодом у піраміді функціонував склад місцевого молокозаводу (всередині стояв «могильний» холод, молоко довго залишалося свіжим), громадський туалет, звалище. Якийсь час там навіть працював дизельний генератор, що забезпечував сільський клуб електроенергією. Сьогодні піраміда стоїть пусткою, приваблюючи фотокамери поодиноких туристів.