"Початок кінця?". Огляд книги "Кафе “Європа”. Повернення" Славенки Дракуліч

ezgif.com-gif-maker (1).gif

10:07, 30 липня 2021

Go to next

У своїй новій книжці, сторінки якої шелестять в руках читачів ось вже кілька місяців, Славенка Дракуліч пройшлася найпроблемнішими питаннями країн Євросоюзу. Такими собі "тригерними точками", як тепер можуть сказати. Про те, що виголошують із парламентських трибун популісти, на чому будують свої виборчі кампанії націоналісти, через що проводять демонстрації феміністки, про медичне страхування, пам’ять про Голокост і наслідки Брекзиту. Український переклад книги вийшов кілька місяців тому у видавництві Yakaboo Publishing

Володимир Молодій.jpg

Володимир Молодій

журналіст

Тема європейських болів, крім того, що для збірки есеїв є потенційно комерційно вдалою, у випадку Славенки Дракуліч виправдана ще й "спеціалізацією" авторки. Адже саме за текстами про посткомуністичні суспільства Східної Європи і знають цю письменницю в Україні.

Є такий універсальний закид журналістам – вони не повертаються до своїх тем чи героїв. Не показують, чи проблеми розв’язано, чи герої змінилися. І тим самим частково позбавляють сенсу всю свою роботу. Книгу "Кафе “Європа”. Повернення» можна бачити як своєрідну демонстрацію того, як варто "вести" тему, повертатися до неї і аналізувати зміни. Зрештою, сам заголовок свідчить про це.

Один із перших есеїв Дракуліч доволі несподіваний: про різницю між суспільствами Західної і Східної Європи вона розповідає через різницю якості продуктів одних і тих самих торговельних марок. Авторка покликається на дані відповідних досліджень і говорить про відчуття приниження людей у Болгарії чи Словаччині, які купуючи, наприклад, полуничний йогурт, отримують в ньому менше полуниць, ніж австрійці чи іспанці. А від того каже і про результати, які ця різниця може провокувати – ріст націоналістичних настроїв.

"Неоднакова якість харчових продуктів створила сприятливе підґрунтя для націоналістичного популізму східноєвропейських лідерів, які бачили для себе нагоду підігріти антиєвросоюзні настрої. Ніщо не може викликати більшої люті чи гордощів, аніж їжа"

Проблемі націоналізму авторка присвячує в книзі чимало місця. Міркуючи про збільшення шовіністичних настрої у Європі та шукаючи їхнє коріння, Дракуліч часто згадує про проросійського прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Виводячи з нього одного з головних джерел антиунійних настроїв на континенті.

"Невисокий і доволі кремезний, з животиком, який свідчить про його байдужість як до власного тіла, так і до вигляду (врешті в Східній Європі досить того, що ти чоловік!), із задертим підборіддям і пронизливим поглядом, Орбан знає, як панувати над людьми"

Аналіз Дракуліч цікавий, однак, інколи може спричиняти нерозуміння. Наприклад, говорячи про сепаратизм, вона чомусь повважала тактовним поставити у ряд Каталонію, Країну Басків, Бельгію і Східну Україну…

Інколи у словах чи прикладах Славенки відчувається також вчительський тон і непослідовність. Після розповіді про приниження східних європейців гіршою якістю продуктів, авторка подає слова німецького видавця із критикою декомунізаційних законів в Україні – мовляв, "Мозаїки не слід стирати із сучасної української ідентичності". Вочевидь, Дракуліч не помітила принижень від таких повчань із Заходу. І особливо, коли писала: "Новий закон є суперечливим, адже реабілітує колишні колабораціоністські організації як сили, що змагалися за незалежність"…

Авторка роздивляється суспільства Західної і Східної Європи також через призму реакцій на кампанію #MeToo. І це один із найцікавіших текстів. Така оптика виразно демонструє різницю між західними та східними країнами. Себто між громадянами внутрішньо вільними і тими, які досі не позбулися комплексів, отриманих від комуністів.

"Уявлення, що жінки мають підтримувати інших жінок, щоб досягати спільних цілей, у Східній Європі не існує і ніколи не існувало. Ба більше, жінки, які є представницями влади, здається, не визнають, що ґендерні проблеми є питанням політичним"

"Кафе “Європа”. Повернення" – це книга про проблеми міграції і нелегалів, бюрократію, історичну пам’ять та медичне страхування.

lviv_1963_0.jpg
1-ше травня у Львові, 1968 рік Фото: galinfo.com.ua

Текст, у якому Дракуліч описує Скоп’є, столицю Республіки Північна Македонія, для журналістів може стати майстеркласом, як поєднати нагоду поїхати в нове місто й написати матеріал про виклики та проблеми цілого народу. Як через архітектуру столиці пояснити політичні проблеми держави.

Попри те, що враження від книги може викликати песимізм щодо Європи, тексти авторки варто читати. Вони об’ємні, актуальні й цікаві.

Півтора десятка есеїв – ідеально для такого формату. Зрештою, хто ознайомлений із книжками Дракуліч, не потребуватиме пояснень чи агітацій до читання. Хіба що посилання на онлайнову крамницю видавництва, аби якомога швидше замовити. Тому, традиційно, дивіться останнє речення.

А ще… як тільки почнете гортати сторінки "Кафе “Європа”. Повернення", дізнаєтеся багато цікавого й несподіваного про це фото :) 

Книгу "Кафе “Європа”. Повернення" можна купити тут.

Схожі матеріали

1.Кавер_книги_1200х600_.jpg

“Кафе Європа”, “Збагнути Росію”: 10 історичних книжок 2020 року, які варто прочитати

600.jpg

"Моя зброя потужніша, ніж звичайний автомат", – Юрій Журавель

Справа Стуса

“Крапку поставлено”: Медведчук не оскаржив рішення суду щодо “Справи Стуса”

IMG_20210518_235630.jpg

В Острозькому музеї книги і друкарства оцифрують давні рукописи

1200х600.jpg

“Рускій мір” на експорт. Огляд книжки "Кордони мрій" Томаша Ґживачевського

1200х600_majdan.jpg

"Революція триває". Огляд книги "Український Майдан, російська війна" Михайла Винницького

197361557_2286803821450844_1489723565288535368_n.jpg

На Закарпатті прикордонники вилучили в іноземця 13 стародруків

Справа Стуса

Справа Стуса: Суд зобов'язав Медведчука сплатити видавництву Vivat майже 300 тисяч гривень

6--.jpg

Топ-10 авторів та книг, яких читали львів’яни у XV–XVIII ст.