Огляд книжки "Сєверодонецьк" Світлани Ославської

Кн_колаж_1200x630 – кн2
Go to next

10:46, 19 травня 2023

Go to next

Найскладнішим для авторки цієї книжки було подивитися на рідне місто відсторонено. Їй це вдалося. Із тексту не виникає враження недосказаности. Найскладнішим для автора цього огляду було написати не компліментарний відгук. Утім я знав, що мені це не вдасться. Бо вважаю "Сєверодонецьк" однією з найкращих сучасних українських репортажних книжок. А найскладнішим для читачів може стати те, що українського міста, яке майстерно описала Світлана Ославська, вже не існує. За останній рік росіяни його повністю знищили, не залишивши там буквально нічого цілого. Книжка, яка частково зберегла історію Сєверодонецька, вийшла у видавництві "Човен" наприкінці 2022 року.

Володимир Молодій.jpg

Володимир Молодій

журналіст

"Сєверодонецьк" — це репортажі про історію промислового міста на Луганщині. Історію недавню, бо давньої в нього немає, і зовсім нещодавню — останніх десятиліть. Міста — не те, що непривабливого, а непривабливого гостро та рішуче. Міста, яке важко, а інколи й не варто, відрізняти від заводу. Але насамперед міста надзвичайно нудного. З єдиною кволою книгарнею, бо читають там хіба що учні й учениці під примусом шкільної програми. А книгу якщо хтось і шукає, то хіба "Капітал" Маркса.

"У "Глобусі" майже немає дорогих, розкішно ілюстрованих дитячих книжок чи мистецьких видань. Поряд книгарню притискає магазин "М’ясосфера". Книжками, мабуть, люди швидко наїлися, а от факт, що досі можуть купувати яку тільки захочуть їжу, їх і досі дивує і радує. Але все одно Сєверодонецьк — місто високої культури, якщо порівняти з сусідами".

Ославська зберігає хронологічну точність. Починає від радянських часів, коли завод "Азот" був одним із найбільших у регіоні. Продовжує першими роками Незалежності і "травмою" 2004-го. Далі пише про "сепаратизм" і 2014-ий. Журналістка знайшла тих, хто спостерігав ключові для міста події максимально зблизька, брав у них участь і розплачувався за це.

"Іван Петрович мав вигляд людини, яка відчуває, що справа її життя незаслужено не описана в книжці, і давав це мені зрозуміти. Тому й приніс цілий портфель документів, фотографій і дисків. Удома я знайшла серед них потрібний, із файлом з назвою "сепоротизм". Одна година сорок дві хвилини відео".

В одному з текстів Ославська в захопливій новожурналістській манері шукає авторів мозаїки на колишній гордості Сєверодонецька — Льодовому палаці. Врешті не знаходить, але важливішим тут є сам процес. Упродовж нього цінителі мозаїк, мабуть найкращого, на що були спроможні радянські митці, отримують чималу історію про створення "фресок" в СРСР, методи й навіть варіанти їх оплати.

"Відмовити", — це я до себе. Все, у чому ви мені тут відмовите, думаю, буде використано в репортажі. Як кажуть циніки, журналістам що гірше, то краще".

У середньовіччі існував концепт ідеального міста. Про "Сєверодонецьк" Світлани Ославської можна сказати — ідеальна книжка. Починаючи від влучного оформлення обкладинки, й до останнього тексту — "Замість післямови" ніби підводить риску під усім до того написаним. Читати ці репортажі легко і цікаво. Авторка плавна й послідовна у викладі, щедра на власні рефлексії і не цурається суб’єктивних суджень. Це вибагливі тексти, які занурюють в атмосферу писаного й відкривають тему глибоко та по-новому. Власне такі, якими й мають бути хороші репортажі.

При тім дуже ймовірно, що ця книжка викликатиме у вас думки, які ви навряд чи висловите публічно. Принаймні до завершення війни з росіянами.

"А як я згодом зрозуміла: я то жду Збройні Сили України, а поруч зі мною люди ждуть російські війська, Свєта! Мати прямо гнуть на хлопців, тому що, звичайно, вони їздять машиною і з мінометів відстрілюються туди — це війна. І я чую на них всілякі образливі слова, "та щоб ви оте-то, оте-то", — і це мої сусіди!".

Знайти красу в Сєверодонецьку не просто. Авторка так і пише — міські Instagram-канали для цього зі шкіри лізуть і публікують пейзажі то на сході сонця, то на його заході. Однак ця книга про інше — про те, якими українці були, є і, найімовірніше, будуть досить тривалий час.

"Історії про Сєверодонецьк — це історії про Україну, про кожне її місто. Все дуже просто: знати такі міста, як Сєверодонецьк, — це знати про Україну. Не знати Сєверодонецька — не знати одного з реальних облич України".

Купити книжку "Сєверодонецьк" Світлани Ославської варто тут.

Схожі матеріали

Громенко_сео-1200х630

Короткий курс "Історії України" в Росії

солід сео

Таємний суп. Уривок з книжки Юрія Скіри "Солід. Взуттєва фабрика життя"

1200_C6PW8K8.2e16d0ba.fill-1200x630

"Козацький Марс". Уривок з книжки Олексія Сокирка про державу та військо Козацького Гетьманату

600

"Хочу, аби українці глибше розуміли своїх великих митців", — письменник Степан Процюк

1.Кавер_книги_1200х600_.jpg

“Кафе Європа”, “Збагнути Росію”: 10 історичних книжок 2020 року, які варто прочитати

Куромія 600х400.jpg

"Необачно трактувати Донбас як регіон, який є ворожим до цінностей Революції Гідності”, – Гіроакі Куромія

Bez nazwy-1.jpg

"Спорт НЕ поза політикою". Огляд книги "Спорт у тіні імперій" Збіґнєва Рокіти

Кн_колаж_1200x630 – кн2

"Дискримінація і нерівність" проти дискримінації та нерівності. Огляд книжки Томаса Совелла

600.jpg

"Творчість – це наше право від народження". Огляд книги "Кімната снів" Девіда Лінча