Майкл МакФол на 500 сторінках уклав історію стосунків США і Росії впродовж останніх тридцяти років. Особливо чітка оптика на періоді 2009-2013 років, протягом яких він був послом США в Росії.
Про те, як Обама запрошував Медведєва на бургери, готельні бункери для переговорів, порушені президентські обіцянки, Грузію, Лівію, і звичайно, Україну. “Від Холодної війни до Гарячого миру” вийшла у видавництві Yakaboo Publishing
Володимир Молодій
журналіст
За цією книжкою можна вивчати дипломатію. Якими б поганими не були стосунки між державами, їхні дипломати зобов’язані шукати спільну мову. Книга МакФола пояснює, чому на міжнародній арені російському президенту не перестали тиснути руку після бомбардувань у Сирії, анексії Криму і розв’язання війни на сході України.
“Рішення, коли і як критикувати російський уряд, завжди давалося важко. Ми зловживали словами “стурбовані” й “дуже стурбовані”. Під час однієї дискусії я пожартував, що нам варто буде тепер казати “дуже-дуже стурбовані”, бо в останній заяві ми були лише “дуже стурбовані”, – Майкл МакФол
Майкл МакФол є автором найзнаковішої спроби порозуміння американців з росіянами, яка відома під назвою “Перезавантаження”. З епіцентру замирювальних процесів він пояснює, чому після кремлівського нападу на Грузію у 2008-му американський президент дружно поплескував по плечу російського.
В одному із ключових розділів книги йдеться про те, як після початку військового конфлікту в Сирії, Барак Обама пригрозив Башару Асаду: якщо той продовжить застосовувати силу проти власних громадян, США атакуватиме сирійські війська. Коли ж Асад не зупинився, Обама не виконав обіцянки. Багато хто вважає, що саме слабкодухість американського президента стала визначальною для вседозволеності Путіна.
“Інші коментатори навіть установлювали прямий зв’язок між відмовою Обами реалізувати свої погрози після застосування Асадом хімічної зброї та рішенням Путіна анексувати Крим. Обама підірвав довіру до Америки, не зреагувавши на порушення ним же самим накресленої червоної лінії. А отже, через слабкість Обами Путін вирішив, що може витворяти, що захоче, де захоче і коли захоче”, – Майкл МакФол
Хоча американський дипломат і не погоджується з такою думкою, однак його аргументи відверто слабкі.
Коли МакФола призначили послом в Росії, він постійно боявся порушити дипломатичний етикет. У той час, як американський посол, намагаючись бути об’єктивним, запрошував Жириновського на прийоми в посольство, офіційні чини Кремля грубо знущалися над американцем у медіа.
Стосунки МакФола з Росією, описані у книжці, нагадують дивні танці фламінго навколо ведмедя, коли час від часу ведмідь махає лапою і від птаха клаптями летить пір’я. Однак той вперто продовжує танець і навіть не обурюється, натомість каже: що вдієш, це ж ведмідь.
“Існувала лише одна можлива тактика, якої ми не дотримувалися, але яка могла би утримати Росію від вторгнення в Україну: членство України в НАТО. Якби Україна була членом НАТО станом на 2014 рік, я сумніваюся, що Путін наважився б анексувати Крим чи підтримати сепаратистські рухи на Сході України”, – Майкл МакФол
“Від Холодної війни до Гарячого миру” – це ще й особиста історія автора. Як МакФол від наївної ідеї помиритися й потоваришувати з росіянами дійшов до розуміння, що це неможливо. Для “протверезіння” йому знадобилося кілька десятків років.
Однак після тонн бруду, вилитого на американського посла в Росії, він говорить про замилування тією країною. “Останні дні в Росії подарували мені ті неймовірні контрасти й суперечності, якими ця країна завжди мене вабила”, – пише МакФол. А про тонкого кремлівського пропагандиста, редактора “Ехо-Москви” Алєксєя Бєнєдіктова говорить: “Це була людина чесна, але жорстка”...
Ймовірно, що українським читачам, які переймаються місцем своєї держави на міжнародній арені, книга МакФола не додасть оптимізму. Однак розуміння подій і процесів – точно.
Книгу “Від Холодної війни до Гарячого миру” можна купити тут.