"Чисто, свіжо і спокусливо". Огляд книги "Найкоротша історія Європи" Джона Герста

ezgif.com-gif-maker.gif
Go to next

13:35, 28 січня 2022

Go to next

Варвари не руйнували Римської імперії. І не грабували Рима, бігаючи між величезними колонами з мечами та смолоскипами в руках. Вони лише хотіли стати підданими імперії, осісти на її найкращих землях і тішитися життям. Але їх виявилося настільки багато, що вони попросту витіснили всіх інших. Разом з імператором. Доступно, лаконічно та з гумором. "Найкоротша історія Європи" – це ніби друг-історик пояснює вам основи Старого світу під час спільної риболовлі. Нещодавно книга вийшла у видавництві "Наш формат"

Володимир Молодій.jpg

Володимир Молодій

журналіст

Деколи так буває, що здалеку видно краще. Відповідно можна виразніше сформувати сукупне уявлення і розуміння чогось загалом, не плутаючись у зайвих подробицях і деталях. Так, щоб коротко і зрозуміло. Саме так вдалося Джонові Герсту, австралійцю, який уклав цю історію Європи.

"Сьогодні голови держав інспектують почесну варту. Проходять уздовж лав, начебто перевіряють воїнів, іноді кажуть кілька слів… Це спадок із часів раннього Середньовіччя, коли правителі ретельно перевіряли наданих їм воїнів і думали: що за непотріб їм прислали цього разу?"

Антична доба, Середньовіччя, християнство в Римській імперії, філософія і Церква, вікінги та королівства, із яких врешті сформувалися сучасні європейські держави. Чим відрізняється антична та середньовічна Європа. Які наслідки мали італійське Відродження, німецька Реформація та англійський парламентаризм. Як друкарство врятувало Лютера від спалення на вогнищі, що спільного між романтизмом та націоналізмом і як дві світові війни змінили Європу.

У "Найкоротшій історії Європи" про те, щó все це таке, як воно пов’язане, з чого виникало і як змінювалося. Тут про стани суспільства, форми державного правління, мови та кордони. У максимально доступній формі, простими словами, з цікавими прикладами та влучним гумором.

"Довгий лук винайшли в Англії; він був потужніший за арбалет, і випущені з нього стріли могли пробити обладунки вершників. Французи спочатку вважали нижчим за свою гідність боятися такої непристойної зброї. Так само, як у Першу світову піхота кидалася на кулеметний вогонь, французькі лицарі скакали на лучників, які просто їх викошували"

Джон Герст – австралійський історик і суспільний оглядач. Він працював університетським викладачем і редагував найпопулярніший австралійський історичний журнал. У "Найкоротшій історії Європи" автор описує одні й ті самі події, змінюючи кут зору на них. І попри чималу кількість у тексті цікавих епізодів, у процесі читання не виникає розірваності, книга достоту цілісна.

"Сократ не претендував на знання істини, а лише розробив метод її осягнути. Для цього, стверджував він, потрібно все піддавати сумніву, не приймати нічого на віру й пам’ятати, що пересічне уявлення про світ зазвичай не має під собою раціональної основи"

"Чистий, свіжий, спокусливий стиль. Чудово витриманий баланс аналітики й опису, конкретики та узагальнення", – написано на звороті обкладинки, і з цим важко не погодитися. Це чудовий текст для розуміння основних принципів європейської історії і для, можливо, глибшого зацікавлення нею. Я, наприклад, прочитавши її, почав дивитися серіал "Вікінги".

Книгу "Найкоротша історія Європи" можна купити тут.

Схожі матеріали

шевченко

Нова книга до Шевченківського свята. Галина Пагутяк

Synced Sequence.Still006.jpg

Сила імперської інерції. Данило Судин про сурогат російських перекладів

летуни SEO

"Ціль війни — мусить промовляти до душі народу". Уривок з книги 1930-х років

макогін

"Макогін псевдо Розумовський". Іван Монолатій

600х400 (1).jpg

"Найближчий варіант, коли Україна може повернути Крим – 2024 рік", – Сергій Громенко

Wojciech_Orliski_fot._Adam_Stpie_Agencja_Gazeta.jpg

"Лем писав фантастику, щоб не збожеволіти від страху", – інтерв’ю з біографом Войчехом Орлінським

1200-630

"Коли світ завмирає". Огляд книжки "І сталася тьма" Девіда Маккіна

600 кінг

Чарльз Кінґ: "Море не визнає національних кордонів"

сео

"Народ не жиє, а голодує". Галицький економіст про становище українців у 1920-х