"103 мільйони кісток". Огляд книжки "Струп. Іспанія роз’ятрює рани" Катажини Кобилярчик

ezgif.com-gif-maker.gif
Go to next

07:00, 25 червня 2021

Go to next

"Скелет дорослої людини складається із 206 кісток. Після громадянської війни, що відбувалася в Іспанії у 1936–1939 роках, у землю треба було покласти 103 мільйони кісток", – так починає свою книгу польська репортажистка Катажина Кобилярчик. У травні 2020 року "Струп. Іспанія роз’ятрює рани» здобула найпрестижнішу нагороду за художній репортаж – Премію імені Ришарда Капусцінського. У травні 2021 року її український переклад побачив світ у видавництві "Човен". "Репортажистика у своїй найкращій формі", – влучно написав про книгу Олександр Михед

Володимир Молодій.jpg

Володимир Молодій

журналіст

"Струп" – про наслідки громадянської війни в Іспанії 1936–1939 років між лівим урядом і правими силами генерала Франсіско Франко. Під час і після конфлікту, який виграли останні, франкісти розстріляли тисячі прокомуністично налаштованого цивільного населення.

Через 80 років після конфлікту іспанці врешті почали викопувати масові поховання вбитих. Про це і розповідає польська авторка.

"Схоже, найнадійнішим є взуття. Усе інше – одяг, волосся, шкіра, тіло – зраджує нас раніше. Нитки розходяться, матерія розлазиться, тіло гниє, зрештою все перетворюється на порох, залишаються кістки – отакі, голі. Взуття зберігається найдовше"

Могили шукають у полях і на узбіччях, у криницях і поміж корінням старих дерев. Поховань в усій Іспанії так багато, що деякими вже проклали траси, і людські останки тепер навічно залишаться під ними. Упродовж останніх років громадські організації країни розкопали понад 700 анонімних поховань й ексгумували понад 9 000 тисяч тіл. Ніхто не знає, скільки їх є ще.

Чому взялися до пошуків аж через вісім десятків років? Одразу після злочинів франкісти оголосили Пакт забуття – неформальну політику історичної пам’яті, що уникала використання у громадсько-політичних суперечках прикладів із конфліктного минулого. Іспанці досі не певні, як ставитися до цього договору: одні схвалюють його, аргументуючи, що нишпорення в минулому принесе неспокій у теперішнє; інші бачать в ньому однозначну шкоду.

"– Франкізм міг бути ідеальним злочином, – вважає Еміліо Сільва-Баррера. – Щоб досягти успіху, їм достатньо було зробити те, що запланували: не порушувати тиші доти, доки не вимруть усі прямі свідки"

Що ми робимо зі своїми покійниками? Як ставимося до тих, кого за життя вважали не своїми? Чому шукаємо останки рідних, навіть коли надії знайти майже немає? Це запитання, над якими пропонує помислити Катажина Кобилярчик.

Авторка виконала неймовірний обсяг роботи. Відстежуючи сліди зниклих безвісти, вона об’їздила всю Іспанію, розмовляючи з тими, які шукають могили, і тими, хто хоче продовжувати забуття, аби не роз’ятрювати старих ран.

Українські читачі у книзі впізнаватимуть багато відомого з власної історії. Як в Україні радянці говорили тисячам сім’ям розстріляних, що ті живі, лише відбувають ув’язнення в Сибіру, так само й в Іспанії до родичів жертв застосовували це витончене, особливо цинічне, знущання – даючи людям надію, десятки років їх мучили невідомістю.

"Потім, коли дружини та матері питали у влади, де їхні сини та чоловіки, влада відповідала: "Не розуміємо, про що ти говориш, жінко, адже ми його вже звільнили. – Чому тоді він не повернувся додому, – запитували ці жінки. – Він помер? – Ні, – відповідало начальство. – Твій чоловік не помер, пішов собі, якщо не повернувся до тебе, то, може, ти йому набридла, може, покинув тебе?"

В одному з розділів авторка розказує історію побудови Долини полеглих. Це меморіальний комплекс, який зводили 20 років. Там перепоховано останки 33 847 осіб, серед яких є могила самого Франко. Кобилярчик старанно вимальовує погляд на громадянську війну в Іспанії з обох боків. І врешті складає все в цікавий і глибокий текст, який чудово читається.

"Катажина Кобилярчик просто розповідає одну з історій запрошення мертвих до світу живих. Вам буде цікаво, навіть якщо ви в житті не були в Іспанії, а про громадянську війну знаєте тільки те, що вона була", – написала про книгу соціологиня Галина Герасим.

Книгу "Струп. Іспанія роз’ятрює рани" можна купити тут.

Схожі матеріали

6--.jpg

Топ-10 авторів та книг, яких читали львів’яни у XV–XVIII ст.

1.Кавер_книги_1200х600_.jpg

“Кафе Європа”, “Збагнути Росію”: 10 історичних книжок 2020 року, які варто прочитати

600.jpg

"Моя зброя потужніша, ніж звичайний автомат", – Юрій Журавель

Справа Стуса

“Крапку поставлено”: Медведчук не оскаржив рішення суду щодо “Справи Стуса”

IMG_20210518_235630.jpg

В Острозькому музеї книги і друкарства оцифрують давні рукописи

1200х600.jpg

“Рускій мір” на експорт. Огляд книжки "Кордони мрій" Томаша Ґживачевського

1200х600_majdan.jpg

"Революція триває". Огляд книги "Український Майдан, російська війна" Михайла Винницького

197361557_2286803821450844_1489723565288535368_n.jpg

На Закарпатті прикордонники вилучили в іноземця 13 стародруків

Справа Стуса

Справа Стуса: Суд зобов'язав Медведчука сплатити видавництву Vivat майже 300 тисяч гривень