Кравчучка: домашній винахід, що став символом епохи

Крачучка_із_аксесуарами.jpg
Go to next

15:14, 12 травня 2021

Go to next

Історія авіатора Олексія Сергеєва, який створив двоколісну легенду 1990-х років

кузь.jpg

Тетяна Кузьмінчук

журналістка

pravda.com.ua!.jpg

Олексій Сергеєв з дружиною

Фото: pravda.com.ua

На початку 1980-х 50-річний інженер-конструктор Олексій Сергеєв добряче підірвав спину, зводячи за Києвом невеликий  будинок для своєї родини. 

Щодня після робочої зміни на Київському авіазаводі він тягав сотні кілограмів матеріалу, бо власноруч заливав фундамент та клав цеглу для майбутньої оселі. Зрештою лікарі заборонили чоловікові підіймати важке, тому він почав міркувати, як полегшити собі роботу.

Олексій Сергеєв був "майстром на всі руки" не лише вдома: один із творців літаків Ан, він також проєктував на авіазаводі дефіцитні в СРСР речі: пральну машинку "Либідь", дитячий візочок "Мальвіна", причіп "Дача". Тож інженерні вміння для свого побутового задуму чоловікові неабияк знадобилися. 

"Основна ідея — зробити коляску, яка б збиралася і розбиралася за 15 секунд і поміщалася в пакет. Щоб колеса відстиковувались і всі полички загинались", — розповідає син інженера, Юрій Сергеєв

pravda.com.ua..jpg

Олексій Сергеєв

Фото: pravda.com.ua

На початку 1990-х почалася інфляція, а люди масово втрачали роботу. Щоб вижити, вирощували сільськогосподарську продукцію і в картатих сумках возити її на ринок. А також "човникували" за кордон із різноманітним крамом: від горілки до електроніки. 

Тоді двоколісний візок із довгими ручками, який витримував 100-кілограмовий вантаж, видався особливо актуальним і корисним. Тож його під кодовою назвою "Джміль" масово почали випускали на Київському авіазаводі в кількості понад мільйон екземплярів на рік. Втім на всіх новинки не вистачало, тож люди швидко навчилися її робити кустарним методом. 

Українці назвали візок, із яким майже не розлучались, "кравчучкою" — на честь першого президента, у роки правління якого жилося скрутно. Це слово стало чи не головним неологізмом незалежної України. Сам Леонід Кравчук на кравчучку не ображається: мовляв, вона допомогла людям пережити бідність і почати власний бізнес. 

Натомість творець кравчучки Олексій Сергеєв, якому також доводилося їздити торгувати зі своїм візком до Польщі, підприємцем так і не став та жодних дивідендів за свій винахід не отримав.

Чоловік до кінця життя мріяв запустити у виробництво інше своє дітище — унікальний дитячий конструктор, якому немає аналогів у світі. І безрезультатно стукав зі своєю ідеєю у найвищі кабінети.

"Це набір уніфікованих частин, з яких дитина може зібрати будь-що: велосипед, санки, снігохід, — ділиться Юрій Сергеєв. — На жаль, після розпаду Радянського Союзу авіазаводу вже було не до того. Батько навіть їздив зі своїми кресленнями до Леоніда Кучми, коли він був директором Південмашу. Та з тієї розмови нічого не вийшло. Я би хотів, щоб зараз на цей винахід все ж звернули увагу. Всі знають про кравчучку, але кравчучка і цей конструктор — просто непорівнювані речі"