У печері на Тернопільщині відтворили побут трипільців
Дослідники зазначають, що печеру, у якій обладнали експозицію, трипільці використовували впродовж 700 років.
Культуру та побут трипільців відтворили в печері Вертеба на Чортківщині. Зокрема, там презентували три оновлені експозиції, які стосуються гончарства, хліборобства та способу життя давніх людей. Підготували виставку працівники Борщівського музею.
Про це повідомляє Суспільне.
Гончарна майстерня – головна експозиція підземного музею трипільської культури. Там розмістили піч, поклали трохи глини, випалену і розмальовану кераміку.
“Вирішили поділити на три такі логічні групи не тільки посуд, а й сам виробничий процес. Перша група – це сира глина. Це є основа основ, як, мабуть, говорили трипільці, що все починається з глини і все закінчується в глині. Посуд чекає своєї черги, висохлий, для того, щоб бути в печі випаленим. І наступна серія посуду – цілий сервіз різних форм і розмірів вже випалений. А потім його розмальовували”, – каже директор Борщівського краєзнавчого музею Михайло Сохацький.
Працівник музею Мирослав Бойко додав, що раніше під час розкопок у Вертебі знаходили жорна для молотіння зерна. Тож одну із локацій вирішили присвятити хліборобству.
“Звичайно, це трошки не відповідає дійсності, яка була в печері. В печері зерно погано зберігається, його взагалі в печері не можна зберігати. Але в нас було пропагування не просто печери, а самого явища такого, як трипільська культура”, – розповів Бойко.
Племена трипільців використовували цю печеру впродовж приблизно 700 років, каже Михайло Сохацький. Їхньому побуту там присвятили третю локацію.
“Додали цілий комплекс знарядь, які засвідчують про вподобання людей до, наприклад, зайняття мисливством. Ми маємо наконечники стріл, луки які дієві, які зараз можна запустити в дію. І також бойові молоти, виготовлені з рогів оленя і кам’яні. Їх зовсім тут не було. А також зроблений ткацький верстат. Людина виготовляла тканину і саме тут є знахідки в печері Вертеба. На дні посудин з сирої глини, були відбитки тканини”, – розповів Сохацький.
Окрім експозицій, встановили вказівники до Вертеби та пам’ятні знаки, а також відкрили сайт печери. За словами Михайлв Сохацького, над проєктом працювали 3 місяці. Його реалізували за гроші, які виділив Український культурний фонд. Це 600 тисяч гривень.
Більше про Трипільську цивілізацію дивіться у інтерв'ю одного із найавторитетніших дослідників Трипілля Михайла Відейка у програмі “Без брому”.
