У мережі опублікували архівні документи УПА про “перші повоєнні вибори” до Верховної Ради СРСР
У збірці йдеться про насильницькі методи радянської влади, примус голосувати та масові фальсифікації на волевиявленні.
До 80-ї річниці створення Української повстанської армії Центр досліджень визвольного руху продовжує публікувати документи із викопного архіву українських повстанців. У новій збірці йдеться про проведення більшовиками виборів до Верховної Ради СРСР 10 лютого 1946 року.
Про це Локальній історії повідомили у пресслужбі Центру досліджень визвольного руху.
Збірка є частиною викопного архіву повстанців, який віднайшли у Стратинських лісах Рогатинського району на Івано-пбФранківщині у 2019 році.
Колекцію з понад 30-ти документів ЦДВР опублікував на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.
До збірки увійшли:
- Загальні звіти про противиборчі акції та хід виборів до Верховної Ради СРСР;
- Протокол про побиття більшовиками селянина, що відмовився брати участь у виборах;
- Протокол про репресії, які більшовики влаштовували в день виборів;
- Оригінальні рукописні протоколи зі свідчень місцевих мешканців, тощо.
Документи збірки проливають світло на всі етапи організації виборів до Верховної Ради СРСР в лютому 1946 року радянською владою в Західній Україні. Документи походять переважно тодішніх Дрогобицької та Львівської області, зокрема Львова.
Підготовка до виборів 10 лютого 1946 року розпочалася заздалегідь. У населених пунктах Західної України були розгорнуті гарнізони. ОУН звітувала, що у кожному селі заарештували 15-16 осіб. Крім арештів, повстанці згадували про вивезення селян у Сибір: їхнє майно розграбовували, а людей після виборів відпускали.
У документах ОУН містяться згадки і про голосування:
“Цей день був для нас тріумфом успіху народного спротиву і повної солідаризації в бойкотуванні виборів, так що больш. (більшовики) були змушені самі ходити з урнами по селі і жебрати голоси”, – йдеться в одному із повідомлень.
У документах розповідають про чималу кількість випадків насилля і примусу в день виборів. Зокрема, повстанці звітують, що людей били, вели голосувати під штиками, інсценували арешти незгодних, вдиралися до церков і звідти гнали людей на виборчі дільниці. Мали місце і фальсифікації: “Секретарці с/ради (сільської ради) приклали пістолю до голови і казали: “Вже 17 година, а немає ще й половини голосів”. 15 бюлетенів большевики докинули самі…”.
“Гарнізони залишалися в населених пунктах до березня-квітня 1946 року в рамках так званої “Великої блокади”. В цей час відбувалися арешти, допити, депортація незгідних з результатом “найдемократичніших виборів у світі”, – резюмували дослідники.
10 лютого 1946 року у СРСР відбулись “перші повоєнні вибори” до Верховної Ради СРСР. Влада вдалась до рішучих дій у боротьбі з українським визвольним рухом.
Комплекс заходів з метою ліквідації українського визвольного руху увійшов в історію як Велика блокада. Операція розпочалась 10 січня 1946 року на всій території західноукраїнських земель. У населених пунктах розмістили понад 3 тисячі армійських гарнізонів, посилили охорону західних рубежів держави спільно із польськими та чехословацькими прикордонниками. Загалом під час Великої блокади, яка тривала до 1 квітня 1946-го, радянська влада задіяла 229 тисяч силовиків.
Поряд із посиленим контролем за шляхами пересування радянські силовики провели майже 98 тисяч оперативно-чекістських заходів, під час яких ліквідували 100 підрозділів УПА та структурних одиниць підпілля, вбили понад 10 тисяч борців українського визвольного руху.
Були випадки, коли розшукові заходи супроводжувались незаконною конфіскацією майна і продуктів харчування селян.
У відповідь повстанці здійснили 2 598 бойових і диверсійних операцій по усій країні.
