09:10, 6 квітня 2021

Ідентифікували частину воїнів дивізії “Галичина”, які загинули у Бродівському котлі

Розшифрувати номерні нагрудні жетони десяти дивізійників вдалось завдяки Німецькому службовому архіву, де й зберігають інформацію про загиблих солдатів.

Поховання
loda.gov.ua

У Німецькому службовому архіві (WAST) розшифрували ідентифікаційні жетони та встановили імена десяти загиблих воїнів дивізії “Галичина”, більшість з яких загинули у роки Другої світової війни на Львівщині у так званому Бродівському котлі.

Про це повідомили у Львівській ОДА.

Впродовж останніх років працівники КП ЛОР “Доля” знаходили останки військових дивізії на території Золочівщини. Їх перепоховали на кладовищі поблизу села Червоне. З тих даних, що вдалося отримати, більшість воїнів вважаються зниклими безвісти під час Бродівського котла у липні 1944 року.

“Щороку під час пошукових експедицій фахівці КП “Доля” знаходять та ексгумують останки загиблих воїнів дивізії “Галичина”. Однак встановити їхні імена досить складно, навіть якщо знайдені номерні нагрудні жетони. Інформація про загиблих на території Львівщини солдатів часів Другої світової війни зберігається у Німецькому службовому архіві у Берліні. Він доволі закритий для дослідників і пошуковців. За останні роки вдалося отримати інформацію про імена лише чотирьох загиблих воїнів”, – розповів зазначив голова Львівської ОДА Максим Козицький.

До того ж, за його словами, зараз фахівці КП “Доля” не можуть здійснювати заплановані дослідження через обмежувальні заходи, спричинені пандемією.

Тож представники Львівської облдержадміністрації звернулись до Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні, попросивши розшифрувати 24 ідентифікаційних жетони та встановити імена загиблих воїнів дивізії “Галичина”. Однак, вдалось визначити лише 10 із них.

Публікуємо їх (прізвища, – ЛІ) , щоб родичі чи знайомі військових змогли дізнатися, де вони загинули та поховані. Історія воїнів дивізії “Галичина” є частиною історії України та історією боротьби за незалежність. Їхні імена не повинні бути забуті”, – підкреслили в ЛОДА.

Битва під Бродами відбулася з 13 по 22 липня 1944 біля міста Броди Львівської області між 13-м корпусом 4-ї танкової армії Вермахту, до складу якого входила 14-та гренадерська дивізія зброї СС «Галичина», та радянськими військами 1-го Українського фронту.

Головним завданням українських дивізійників було унеможливити радянське оточення (“кліщовий маневр”) та убезпечити організований відступ загонів німецької армії.

Упродовж 13-17 липня 1944 року Червона армія взяла в оточення значні сили німецької дивізії. Наступні кілька днів радянська артилерія та авіація точково знищували замкнені у котел майже 60 тисяч німецьких вояків, серед яких було й 10 тисяч галичан-дивізійників. 

Лише 22-23 липня незначним загонам (від 1500 до 3000 бійців) вдалося вирватися з оточення поблизу села Княже й продовжити марш у бік Закарпаття – нового місця дислокації дивізії “Галичина”.

Після Бродівської битви частина дивізійників “Галичини” поповнила ряди УПА, яка вела бойові дії на два фронти – проти німецьких та проти радянських військ.