Чернівецька облрада закликала присвоїти Іванові Миколайчуку звання Героя України
Також депутати просять оголосити 2021-й роком Івана Миколайчука, створити національну кіностудію та республіканський музей його імені.
Депутати Чернівецької облради ухвалили звернення до Президента, Верховної Ради, Кабміну, МКІП і Київської міськради щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) кіноактору, режисеру та письменнику Івану Миколайчуку.
Про це повідомляє “Укрінформ”.
“Вважаємо за необхідне звернутися до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства культури та інформаційної політики України, Київської міської ради з відповідним клопотанням щодо присудження Іванові Миколайчуку найвищої державної нагороди – Героя України (посмертно)”, – йдеться у тексті звернення.
Також цим зверненням депутати просять спорудити у Києві “повноцінний пам'ятник” Іванові Миколайчуку у Києві, оголосити в Україні “2021-й роком Івана Миколайчука”, створити національну кіностудію його імені, відкрити республіканський музей Івана Миколайчука, започаткувати творчу майстерню.
За відповідне рішення проголосували 52 присутні депутати. Зазначають, що такі заходи облрада просить провести до 80-річчя від дня народження буковинського актора та режисера, яке відзначатимуть 15 червня.
“Ще в розквіті творчих сил кіносценарист та письменник Іван Миколайчук мріяв створити кіностудію у Карпатах. Цього, на жаль, з відомих причин тоді не сталося. Тоталітарна радянська влада повсюдно не підтримувала ідеї кіномитця, не дбала про постановку й подальшу популяризацію його фільмів й пошанування його творчої спадщини. Проте саме у 30-ту річницю Незалежности України та 80-річчя від дня його народження ці спільні завдання від громадськості цілком слушно втілити у життя”, – підкреслили депутати.
Іван Миколайчук (15 червня 1941 – 3 серпня 1987) – український кіноактор, кінорежисер, сценарист.
Народився у селі Чортория Чернівецької області в багатодітній родині. З 12 років грав у сільському самодіяльному театрі.
З 1963 по 1965 роки навчався на кіноакторському факультеті Київського інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого. У кіно дебютував ще студентом – у курсовій режисерській роботі Леоніда Осики ”Двоє”.
Загальне визнання Миколайчукові принесли ролі молодого Тараса Шевченка у фільмі “Сон” та Івана Палійчука у “Тінях забутих предків”. Знімався в них одночасно, також навчаючись на другому курсі.
У фільмі “Комісари” (1970) зіграв комісара Громова – людину з загостреною моральною сприйнятливістю і духовним максималізмом. Картина стала помітним явищем в українському кінематографі, вона довела, що Миколайчук схильний до тонкого психологізму, до несподіваних контрастів і навіть парадоксів характеру.
Нова сторінка у творчості Миколайчука почалася з фільму “Білий птах з чорною ознакою” (1971) – крім актора, він став ще й сценаристом.
У фільмі Бориса Івченка “Пропала грамота” (1972) був не лише виконавцем ролі козака Василя, а й фактичним співрежисером. Працював над музичним оформленням картини.
У 1970-х роках, коли почалися гоніння на діячів культури та заарештували Сергія Параджанова, зі звинуваченням у націоналізмі зіткнувся й Миколайчук. Після інциденту на зйомках фільму “Анничка” кіномитця кваліфікували як “людину ворожої ідеології”. Ще більш ускладнилася ситуація після виходу фільму “Білий птах з чорною ознакою”. Стрічку, що здобула Золотий приз Московського міжнародного кінофестивалю, сприйняли як мало не випад ворожих націоналістичних сил. Акторові не раз доводилося пояснювати свою позицію у різних інстанціях.
“Тіні забутих предків” на довгий час заборонили до показу, “Пропала грамота” вийшла на екрани лише наприкінці 1980-х.
Миколайчука поступово майже відлучили від творчого процесу. За вказівками партійного керівництва, його прізвище викреслювали з більшості знімальних груп. Лише у 1979 році, завдяки заступництву секретаря з питань ідеологічної роботи Харківського обкому КПУ Володимира Івашка, вдалося отримати дозвіл на зйомки фільму “Вавилон ХХ” за романом Василя Земляка “Лебедина зграя”. У стрічці Миколайчук виступив сценаристом, режисером, актором і навіть композитором.
У 1980 році картина здобула приз “За найкращу режисуру” на Всесоюзному кінофестивалі в Душанбе.
У 1983 році Миколайчук створив сценарій до картини “Небилиці про Івана”, але постановку cтрічки дозволили тільки восени 1986-го. Через важку хворобу автор почати зйомки так і не зміг. Фільм зняли уже після смерті Івана Миколайчука – у 1989 році, режисером став Борис Івченко.
Більше про кіномитця читайтеу матеріалі “Тіні Івана Миколайчука”.
