Ужгород, фотокамера, ГУЛАГ: світлини й випробування Степана Качурека

12:30, 7 серпня 2023

Качурекм 1920

Його прізвище закарбоване на звороті безлічі фотографій і листівок, які зберігаються у сімейних архівах корінних ужгородців. У 1930-х роках Степана Качурека знала вся еліта міста – політики, священники, військовослужбовці, науковці, спортсмени, митці. На його долю припало чимало випробувань: війна, зміни влади, арешти, заслання. Качурек був майстром своєї справи – людиною з фотоапаратом – і попри всі обставини залишився вірним родині, професії та місту. Він любив Ужгород – а місто над Ужем любило його.

115742113_2680588812186658_5001412404199322646_n.jpg

Михайло Маркович

філолог, дослідник історії

Біографія з кримінальної справи

Про життя Качурека можна детально дізнатися з кримінальної справи, що зберігається в архіві Служби безпеки України. Степан (Штефан, Іштван) народився в Ужгороді 1902 року в часи Австро-Угорщини. За національністю – словак. Батько Іван Качурек працював різноробом і каменярем на будівництвах. Мати доглядала за дітьми – їх у небагатої сім’ї було четверо. 

У шестирічному віці Качурек вступив до Ужгородської народної школи. У 1913-му хлопець познайомився з фотосправою – 11-річного Степана взяв до себе в ательє та хімічну лабораторію відомий на початку ХХ століття міський фотограф Петер Баша. Саме цей майстер навчив Качурека азам фотомайстерності, згадує журналістка-дослідниця Тетяна Літераті у циклі публікацій “Втрачений Ужгород”. 

Степан Качурек (Kacsurek István 1902 – 1969) prozahid.com

Степан Качурек (1902–1969)

Фото: prozahid.com

Із першого разу хлопцеві не вдалося пройти весь курс навчання. На заваді стала Перша світова війна. Відомо, що з 1917-го Качурек два роки працював на лісопильному заводі в селі Анталовці, а до фотомайстерні повернувся лише у 1919-му, й наступного року таки завершив курс фотографії.

У часи Підкарпатської Руси, коли Ужгород став головним містом новоприєднаного регіону до Чехословацької Республіки, Качурек певний час працював в Ужгородському будівельному товаристві. Лише у 1922-му він знайшов роботу за омріяним фахом і влаштувався у фотомайстерню. 

У 1925-му Степана взяли до чехословацької армії. Служба Качурека тривала всього рік, через проблеми зі здоров’ям його демобілізували у званні єфрейтора.

Із 1929-го по 1934-й Степан Качурек мешкав у словацькому місті Пряшів. Саме там у нього з’явилася перша власна невеличка фотомайстерня. 

“Ужгородці, котрі ще пам'ятають Качурека, розповідають, що той справді певний час проживав десь у Словаччині, або Угорщині. Начебто там вперше одружився, і там народився його син, але сімейне життя не склалося, і пара розлучилася, – пише Тетяна Літераті. – Про подробиці сімейного життя у своїй біографії Качурек не згадував, хоча й писав про сина, народженого у 1933-му. А ще зазначив, що у 1934 році знову повернувся до Ужгорода. Тут відкрив власну фотомайстерню й успішно працював у цій галузі все наступне десятиліття”.

Вид на міст (підірваний у 1944-му році) та синагогу в Ужгороді, 1930-ті роки. Фото Степана Качурека. Ф-5170, з фондів Закарпатського OKM ім. Т. Легоцького, м. Ужгород

Вид на міст (підірваний у 1944-му році) та синагогу в Ужгороді, 1930-ті роки

Фото Степана Качурека. Ф-5170, з фондів Закарпатського OKM ім. Т. Легоцького, м. Ужгород

Ужгород з усіх можливих ракурсів. І його дами

Фотомайстерня Качурека в Ужгороді розташовувалась на вулиці Мукачівській, 14. Степан працював із ентузіазмом і сформував чималу клієнтську базу. “Він, безумовно, мав велике коло знайомих та друзів найрізноманітніших професій та соціального стану, серед них – директори заводів та фабрик, робітники найрізноманітніших професій”, – ідеться у матеріалах кримінальної справи, що зберігається в архіві СБУ.

Вид на будівлю колишньої дівочої горожанської школи в Ужгороді, 1930-ті роки. Фото Степана Качурека. Ф-5182, з фондів Закарпатського OKM ім. Т. Легоцького, м. Ужгород

Вид на будівлю колишньої дівочої горожанської школи в Ужгороді, 1930-ті роки

Фото Степана Качурека. Ф-5182, з фондів Закарпатського OKM ім. Т. Легоцького, м. Ужгород
!! Вид на центральну частину міста та магазин взуттєвого магната Томаша Баті в Ужгороді, 1930-ті роки. Фото Степана Качурека. Ф-5171, з фондів Закарпатського OKM ім. Т. Легоцького, м. Ужгород

Вид на центральну частину міста та магазин взуттєвого магната Томаша Баті в Ужгороді, 1930-ті роки

Фото Степана Качурека. Ф-5171, з фондів Закарпатського OKM ім. Т. Легоцького, м. Ужгород
Вид на будівлю колишнього філіалу Народного банку Чехословацької республіки в Ужгороді, 1930-ті роки. Фото Степана Качурека. Ф-4033, з фондів Закарпатського OKM ім. Т. Легоцького, м. Ужгород

Вид на будівлю колишнього філіалу Народного банку Чехословацької республіки в Ужгороді, 1930-ті роки

Фото Степана Качурека. Ф-4033, з фондів Закарпатського OKM ім. Т. Легоцького, м. Ужгород
Вид на будівлю колишнього відділення пошти та телеграфу в Ужгороді, 1930-ті роки. Фото Степана Качурека. Ф-3991, з фондів Закарпатського OKM ім. Т. Легоцького, м. Ужгород

Вид на будівлю колишнього відділення пошти та телеграфу в Ужгороді, 1930-ті роки

Фото Степана Качурека. Ф-3991, з фондів Закарпатського OKM ім. Т. Легоцького, м. Ужгород

У міжвоєнний час Качурек робив фотографії для ужгородського краєзнавця Петра Сови – його роботи вийшли у книгах “Ужгород. Довідник та путівник столицею Підкарпатської Русі” (1935); “Ungvár öskora” (1943); “Ungvár multya” (1944). У книзі Василя Федака “Організація футболу”, виданій 1936-го, зустрічається рекламне оголошення: “Спортовці фотографуються у Качурека”. 

Десятки світлин Степана Качурека зберігають у фондах Закарпатського краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького. Ці роботи пройняті любов’ю до рідного міста – здається, фотограф робив світлини Ужгорода з усіх можливих ракурсів. Фотографував як старі будівлі часів Австро-Угорщини, так і модерні, що з’явилися у чехословацький період – золоту епоху для архітектури Закарпаття. 

Ужгородський греко-католицький кафедральний собор, 1937 рік. Фото Степана Качурека. Ф-3949, з фондів Закарпатського OKM ім. Т. Легоцького, м. Ужгород

Ужгородський греко-католицький кафедральний собор, 1937 рік

Фото Степана Качурека. Ф-3949, з фондів Закарпатського OKM ім. Т. Легоцького, м. Ужгород
Вид на будівлю колишньої хоральної синагоги євреїв-ашкеназі в Ужгороді, 1930-ті роки. Фото Степана Качурека. Ф-4026, з фондів Закарпатського OKM ім. Т. Легоцького, м. Ужгород

Вид на будівлю колишньої хоральної синагоги євреїв-ашкеназі в Ужгороді, 1930-ті роки

Фото Степана Качурека. Ф-4026, з фондів Закарпатського OKM ім. Т. Легоцького, м. Ужгород
!!! Вид на будівлю колишнього монастиря Чину Святого Василія Великого в Ужгороді, 1930-ті роки. Фото Степана Качурека. Ф-4020, з фондів Закарпатського OKM ім. Т. Легоцького, м. Ужгород

Вид на будівлю колишнього монастиря Чину Святого Василія Великого в Ужгороді, 1930-ті роки

Фото Степана Качурека. Ф-4020, з фондів Закарпатського OKM ім. Т. Легоцького, м. Ужгород

У фотосалон Качурека містяни навідувалися сім’ями, до нього заходили військовослужбовці для групових та індивідуальних портретів. На замовлення Степан фотографував спортсменів, духовенство та держслужбовців. Любив працювати з дітьми, умів знаходити спільну мову з ними, жартував і був привітним. 

Дівчата-’’просвітянки’’ в Ужгороді, 1934 рік. Салонне фото Степана Качурека. З архіву Михайла Марковича

Дівчата-’’просвітянки’’ в Ужгороді, 1934 рік

Салонне фото Степана Качурека. З архіву Михайла Марковича
Діти переглядають фотографії. Ужгород, 1940-ві роки. Фото Степана Качурека з фотоколекції Андрія Куруца

Діти переглядають фотографії. Ужгород, 1940-ві роки

Фото Степана Качурека з фотоколекції Андрія Куруца
Церковний хор в Ужгороді, перед церквою на вул. Цегольнянській
Церковний хор в Ужгороді, перед церквою на вул. Цегольнянській. У центрі – єпископ Олександр Стойка, 1930-ті роки (Фото Степана Качурека. Ф-2486, з фондів Закарпатського OKM ім. Т. Легоцького, м. Ужгород)
Держслужбовці в Ужгороді у 1930-х роках. Фото Степана Качурека. Ф-6061, з фондів Закарпатського OKM ім. Т. Легоцького, м. Ужгород

Держслужбовці в Ужгороді у 1930-х роках

(Фото Степана Качурека. Ф-6061, з фондів Закарпатського OKM ім. Т. Легоцького, м. Ужгород)
Інтернатки, якими опікувалися сестри ЧСВВ під час занять. Ужгород, 1930-ті роки. Фото Степана Качурека. Спільнота Музеї у Фитькові у Facebook

Інтернатки, якими опікувалися сестри ЧСВВ під час занять. Ужгород, 1930-ті роки

(Фото Степана Качурека. Спільнота Музеї у Фитькові у Facebook)
Колектив жандармів у місті Ужгород, 1930-ті роки. Фото Степана Качурека. Ф-4815, з фондів Закарпатського OKM ім. Т. Легоцького, м. Ужгород

Колектив жандармів у місті Ужгород, 1930-ті роки

(Фото Степана Качурека. Ф-4815, з фондів Закарпатського OKM ім. Т. Легоцького, м. Ужгород)
Чехословацькі військові у 1930-тих роках. Салоннне фото Степана Качурека. Ф-1570, з фондів Закарпатського OKM ім. Т. Легоцького, м. Ужгород

Чехословацькі військові у 1930-тих роках

(Салоннне фото Степана Качурека. Ф-1570, з фондів Закарпатського OKM ім. Т. Легоцького, м. Ужгород)
Футбольна команда Спортивний Клуб ’’Русь’’, Ужгород, 1933 рік. Фотограф Степан Качурек. Спільнота Ужгородъ - Užhorod - Ungvár у Facebook

Футбольна команда Спортивний Клуб ’’Русь’’, Ужгород, 1933 рік

(Фотограф Степан Качурек. Спільнота Ужгородъ - Užhorod - Ungvár у Facebook)
Мати з дитиною в Ужгороді. Салонне фото Степана Качурека, 1930-ті роки. З архіву Михайла Марковича

Мати з дитиною в Ужгороді

Салонне фото Степана Качурека, 1930-ті роки. З архіву Михайла Марковича
Дівчата у народному одязі боржавських долинян в Ужгороді. Салонна світлина Степана Качурека, 1934 рік. З архіву Михайла Марковича

Дівчата у народному одязі боржавських долинян в Ужгороді

Салонна світлина Степана Качурека, 1934 рік. З архіву Михайла Марковича
Жінка у білому капелюсі. Ужгород, 1930-ті роки. Салонне фото Степана Качурека. Ф-6498, з фондів Закарпатського OKM ім. Т. Легоцького, м. Ужгород

Жінка у білому капелюсі. Ужгород, 1930-ті роки

Салонне фото Степана Качурека. Ф-6498, з фондів Закарпатського OKM ім. Т. Легоцького, м. Ужгород

Тетяна Літераті згадує, що нібито саме Качурек першим у місті почав робити світлини з оголеною натурою. “Важко собі уявити, що у маленькому провінційному Ужгороді середини минулого століття знаходилися сміливі дами, готові роздягнутися перед фотографом. Але колеги Качурека переконують: у ті часи фотокарточки у стилю ню були досить модними серед молодих дівчат. Це був ризикований, та все ж певний виклик суспільству, тож вони таємно ходили до фотографа і робили знімки, які потім дарували своїм нареченим, або, скажімо, відправляли чоловікам на війну”. 

Утім світлин Качурека у стилі ню не знайдено. Однією з найбільш відвертих є фотографія красивої жінки у хутрі, накинутому на оголені плечі.

Жінка в хустрі. Ужгород, 1930-ті роки. Салонне фото Степана Качурека. Ф-6489, з фондів Закарпатського OKM ім. Т. Легоцького, м. Ужгород

Жінка в хутрі. Ужгород, 1930-ті роки

Салонне фото Степана Качурека. Ф-6489, з фондів Закарпатського OKM ім. Т. Легоцького, м. Ужгород

Любиш камеру? Матимеш свою у таборі!

Восени 1938 року гітлерівська Німеччина почала зазіхати на території Чехословаччини. Мюнхенська конференція схвалила перехід частини чеських земель до німецького Рейху. Угорщині за результатами Віденського арбітражу передали південні окраїни Словаччини й Карпатську Україну. 

“При кінці вересня 1938 року була чехословацька армія змобілізована. Вулицями Ужгороду походувало військо, на площах воно таборувало. Шкільні будинки заняті військом, дітям радість, що немає науки в школі; старшим журба та гризота, Ужгород близько мадярської границі, чи втримається при Чехословацькій республіці, загалом, що з тією республікою? Німеччина заняла на весну цього року Австрію, кліщами вловила вже республіку; від півдня Мадярщина, від півночі Польща”.

Із книги Володимира Бірчака “Карпатська Україна. Спомини й переживання”

Вхід угорських військ до Ужгорода, 1938 рік. Фото Степана Качурека. З архіву Михайла Марковича

Вхід угорських військ до Ужгорода, 1938 рік

Фото Степана Качурека. З архіву Михайла Марковича

Впродовж Другої світової війни в Ужгороді хазяйнувала угорська влада. Року 1944 німецькі та угорські війська, відступаючи з міста, вивезли Степана Качурека до Угорщини й ув'язнили у таборі Сомбатгей. 

Додому Качурек повернувся через рік, по війні. Відтоді він перебував під оком слідчих Міністерства державної безпеки СРСР, так званого МҐБ. Представники нової радянської влади постійно розпитували, за які такі привілеї угорська влада виділила у 1944 році Степанові квартиру єврейської родини, яку вивезли з міста. Качурек свідчив, буцімто йому виділили помешкання, до котрого ніхто не хотів заселятися. Хай там що, він прожив у цій квартирі недовго, і від 1946 року мешкав на Мукачівській, 14, ближче до фотомайстерні.

Вид на зимовий Ужгород, будівлю колишнього монастиря Чину Святого Василія Великого та віллу Бродія, 1930-ті роки. Фото Степана Качурека. Ф-5120, з фондів Закарпатського OKM ім. Т. Легоцького, м. Ужгород

Вид на зимовий Ужгород, будівлю колишнього монастиря Чину Святого Василія Великого та віллу Бродія, 1930-ті роки

Фото Степана Качурека. Ф-5120, з фондів Закарпатського OKM ім. Т. Легоцького, м. Ужгород

У тому ж таки 1946-му 44-річний Степан Качурек одружився з 23-літньою дівчиною Марією (її також називали Маргаритою) Кіш, яка допомагала майстру з ретушуванням світлин. У 1947-му подружжя втратило приватну майстерню – фотографу поставили вимогу вступити разом з іншими майстрами до артілі “30 років Жовтня”.

У подружжя народилася донечка Валерія. Коли дитині було дев'ять місяців, у двері Качуреків постукав майор УМДБ Крючков. 5 липня 1948 року Степана заарештували за звинуваченнями в участі в антирадянській підпільній організації, що діяла на території Закарпаття, а також особистому знайомстві з її очільником – греко-католицьким священником із села Люта Юлієм Іванчо. 

Ужгородський греко-католицький кафедральний собор, 1930-ті роки. Фото Степана Качурека. Ф-5106, з фондів Закарпатського OKM ім. Т. Легоцького, м. Ужгород

Ужгородський греко-католицький кафедральний собор, 1930-ті роки

Фото Степана Качурека. Ф-5106, з фондів Закарпатського OKM ім. Т. Легоцького, м. Ужгород

Емґебісти конфіскували майно фотографа: шифоньєр, рекоме, круглий стіл, два жорстких крісла, сірий костюм, годинник на мармуровій підставці та німецький фотоапарат “Ментор”. Персонально в Качурека забрали блокнот, годинник “Рубус”, фотокартки, членський квиток товариства “Спартак”, підтяжки та золоту обручку з написом “Маруся 1946.V.1”.

З кримінальної справи відомо, що Степана Качурека розпитували, як він познайомився із греко-католицьким священиком, як вступив до організації “Визвольний комітет Підкарпатської Русі”, чому не повідомив про її діяльність відповідним радянським органам, і про те, кого ще долучив до комітету. Спочатку Качурек заперечував усі звинувачення і стверджував, що Юлій Іванчо прийшов до нього в майстерню у серпні 1947-го з проханням полагодити фотоапарат “ФЕД”. 

Під час наступних допитів Качурек зізнався – або ж його примусили до цього – що священник вже під час другої зустрічі запитав, чи може фотомайстер обробити для нього секретні знімки і виготовити кліше для друку фальшивих грошей. Степан нібито пообіцяв підшукати для цього компетентних людей, а також погодився зібрати серед своїх знайомих кошти на діяльність організації. Качурек також розповів про зустріч із Іванчо у винарні. Тоді священник начебто запропонував йому та його товаришеві Йосипу Ференци приєднатися до організації – вони ж чіткої відповіді не дали.

У кримінальній справі Качурека також фігурують протоколи допитів самого священника. Іванчо стверджував, що фотограф під час знайомства скаржився на радянську владу, яка забрала у нього майстерню. Казав, що таких невдоволених є багато, тому Іванчо нібито вирішив прикинутися керівником антирадянської організації й намагався вивідати персоналії критиків. Але після кількох зустрічей Качурек і його товариш Ференци відмовилися вступати до підпільного товариства, то Іванчо їх більше і не турбував.

Слідчі МҐБ арештували ще з десяток підозрюваних у Закарпатті й дійшли висновку, що “Визвольний комітет Підкарпатської Русі” таки існував. Військовий трибунал прикордонних військ МВС Закарпатського округу у вересні 1948 засудив Качурека, Ференци, Іванчо та інших підозрюваних учасників підпільної організації до 25 років тюрми з відбуванням покарання у трудових колоніях та конфіскацією всього майна. 

Фотограф Степан Качурек опинився у таборі ГУЛАГу в Комі у поселенні Абезь. Без улюбленого фотоапарата.

Вид на Великий міст (тепер міст Масарика) в Ужгороді, 1930-ті роки. Фото Степана Качурека. Ф-4152, з фондів Закарпатського OKM ім. Т. Легоцького, м. Ужгород

Вид на Великий міст (тепер міст Масарика) в Ужгороді, 1930-ті роки

Фото Степана Качурека. Ф-4152, з фондів Закарпатського OKM ім. Т. Легоцького, м. Ужгород
Вид на ріку Уж, набережну з липами та район Галагов, 19-ті роки. Фото Степана Качурека. Ф-4178, з фондів Закарпатського OKM ім. Т. Легоцького, м. Ужгород

Вид на ріку Уж, набережну з липами та район Галагов, 1930-ті роки

Фото Степана Качурека. Ф-4178, з фондів Закарпатського OKM ім. Т. Легоцького, м. Ужгород
Вид на колишній Малий Уж, 1935 рік. Фото Степана Качурека. Ф-4248, з фондів Закарпатського OKM ім. Т. Легоцького, м. Ужгород

Вид на колишній Малий Уж, 1935 рік

Фото Степана Качурека. Ф-4248, з фондів Закарпатського OKM ім. Т. Легоцького, м. Ужгород

Ательє, де завжди відчинено

Качурек подав апеляцію на рішення трибуналу і наполягав на тому, що вирок несправедливий. Бо навіть сам священник Іванчо зізнався, що фотограф відмовився вступати до антирадянської організації. 

Тетяна Літераті зазначає, що Качурек писав листи голові Ради міністрів СРСР Георгію Малєнкову, у яких називав усі звинувачення сфабрикованими. Під час слідства йому закидали те, що він фотографував загиблого єпископа на катафалку (найімовірніше, йшлося про поховання вбитого радянськими спецслужбами у 1947-му єпископа Теодора Ромжі). Також Качурек скаржився на те, що під час допитів над ним знущалися і били.

Року 1954, після смерті Йосипа Сталіна, рішення по справі Степана Качурека переглянули. Статтю перекваліфікували, і фотографа вирішили звільнити по закінченню шестирічного терміну ув’язнення – тобто негайно. 18 жовтня 1954 року Степан Качурек вийшов на волю і невдовзі знову побачив рідний Ужгород.

Мінеральне джерело ’’Квасна вода’’, початок 1960-х років. Фото Степана Качурека. Ф-5161, з фондів Закарпатського OKM ім. Т. Легоцького, м. Ужгород

Мінеральне джерело ’’Квасна вода’’, початок 1960-х років

Фото Степана Качурека. Ф-5161, з фондів Закарпатського OKM ім. Т. Легоцького, м. Ужгород
Степан Качурек (зліва) під час прогулянки набережною в Ужгороді, 1955 рік. З фотоколекції Андрія Куруца

Степан Качурек (зліва) під час прогулянки набережною в Ужгороді, 1955 рік

З фотоколекції Андрія Куруца

Удома Степана чекала дружина Маргарита. Донька Валерія померла ще немовлям від енцефаліту. 

Степан Качурек у таборах підірвав здоров’я і ходив тільки з ціпком. Але знову почав працювати у фотомайстерні, став завідувачем і членом ради правління артілі.

Невдовзі у подружжя народилася донечка Марта. Вона пам’ятає батька як щирого чоловіка, який дружив з усіма й нікому не відмовляв у допомозі. Міг у будь-який час на прохання відкрити фотоательє й фотографувати. Особливо любив знимкувати ужгородців й Ужгород. Фотограф не виїхав із улюбленого міста, попри всі труднощі й утиски, і залишився жити в Ужгороді до самої смерті. 

Степан Качурек помер у 1969 році. Року 1991 Україна реабілітувала Качурека й визнала його жертвою політичних репресій.

Степан та Маргарита Качуреки з донечкою Мартою, 1950-ті роки. Фото з архіву Марти Качурек

Степан та Маргарита Качуреки з донечкою Мартою, 1950-ті роки

Фото з архіву Марти Качурек
Нічна липова алея на набережній в Ужгороді, 1930-ті роки. Фото Степана Качурека з фотоколекції Андрія Куруца

Нічна липова алея на набережній в Ужгороді, 1930-ті роки

Фото Степана Качурека з фотоколекції Андрія Куруца

Схожі матеріали

сео праліси

Праліси Карпат у стилі баугаус: яким побачив Закарпаття фотограф-модерніст Яромир Функе

сео гори

У "серці Карпат" із фотокамерою: яким бачив Закарпаття 1930-х німець Вальтер Мьобіус

Біля церкви у селі Липча на Хустщині. Листівка часів ПСВ. Фото Vizewachtmeister Dr. Hertz

З карабіном і фотоапаратом. Як солдати творили воєнні листівки зі Срібної Землі

Заплетал сео

Умістити екзотичний світ в об’єктив фотокамери. Флоріан Заплетал і Закарпаття століття тому

На вулиці в селищі Ясіня. Підкарпатська Русь (Закарпаття), 1938 р. Марґарет Бурк-Вайт для «LIFE» © Time Inc.jpg

Війна і LIFE: фотомандрівка американки Марґарет Бурк-Вайт на Закарпаття

бьом сео

Фотостудія на колесах. Закарпаття 1920-х років на світлинах Нандора Бьома

Ельза Сайферт (Else Seifert 1879 – 1968 рр.) wikipedia.org

Ґруні, ґражди та гуцули: Ясіня у 1930-х на фото німкені Ельзи Зайферт

Біля ріки у Воловому (сьогодні Міжгір’я), серпень 1934 року. Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара

Фотоподорож Закарпаттям 1930-х із класиком чеської фотографії Зденком Фейфаром

600.jpg

Поштар і фотокамера. Закарпаття в об’єктиві Йозефа Провазника