“Кафе Європа”, “Збагнути Росію”: 10 історичних книжок 2020 року, які варто прочитати

“Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала”. Мірослав Влеклий (видавництво "Човен").

“Людина, яка забагато знала” – це репортаж-реконструкція подорожі Ґарета Джонса, вельського репортера, до Совєцького Союзу на початку 1930-х років. Результатами тих поїздок стали тексти про “комуністичний рай”, за які Джонса згодом цькували заанґажовані західні журналісти.

Мірослав Влеклий – польський письменник і репортажист, лавреат журналістських премій. “Ґарет Джонс” – перша авторова книжка, перекладена українською.

Під обкладинкою книги Влеклий зумів поєднати цінність і теми, і самого текстового викладу. Теми – бо історію Ґарета Джонса, який першим розповів у медіа правду про Голодомор, врешті повноцінно почали оприявнювати для західної авдиторії. А тексту – бо так про цю тему ще не писали. Легко та вільно, з прицілом на максимально широке коло читачів.

Книжка Влеклого – це водночас докладна і драматична біографія людини, яка спромоглася зберегти принципи й не спокусилась на “блага”, якими Кремль купував інших Джонсових колег.

Зрештою Ґарет помер за загадкових обставинах в одній зі своїх експедицій. А пам’ять про нього на десятиліття загубилася у вузлах повоєнних геополітичних заклопотаностей.

Жанр художнього репортажу дає змогу натурально описати жахіття 1932–1933 років в Україні. В одному з розділів польський журналіст описав, як ішов слідами Джонса Харківщиною, і показав сучасні реалії історичної пам’яті українського сходу.

"Працюючи над книжкою, я дуже уважно стежив, аби не додати до неї нічого зайвого. Пильнував, щоб там не було ані крихти вигадки. Ця книжка – на 100 % лише те, що я знайшов в архівах. Це був рік неперервного вивчення матеріалу, читання та писання. Я відклав усю свою роботу, перестав писати для газет і зосередився тільки на цій темі. Згодом ще були дві короткі подорожі на схід України та до Вельсу, щоб відвідати місця, пов’язані з Ґаретом Джонсом", – розповідає автор про свою працю в інтерв'ю Ксенії Чикуновій для видання LB.ua .

“Шлях до несвободи: Росія, Європа, Америка”. Тімоті Снайдер  (видавництво "Човен")

Ще одна книжка видавництва “Човен”, без якої неможливий жоден книжковий рейтинг 2020-го, – “Шлях до несвободи” Тімоті Снайдера.

Тімоті Снайдер – американський історик, письменник і публічний інтелектуал. Дослідник націоналізму, тоталітаризму та Голокосту.

Чому нова книга Снайдера є вкрай важливою для українських читачів? Бо вона переважно саме про українську історію. Про ті події, свідками й учасниками яких ми є досі.

“Тімоті Снайдер аналізує складні та драматичні трансформації в Росії, Україні, Європі та США від 2011-го до 2016 року. Серед головних – російські протести на Болотній площі в Москві, Революція Гідности в Україні, анексія Криму та вторгнення Росії на Донбас, криза біженців, Брекзит і перемога Дональда Трампа на президентських виборах у США”, – пишуть про книгу на сайті видавництва.

Тімоті Снайдер заявляє, що ідея “кінця історії”, яку висловив Френсіс Фукуяма майже 30 років тому, була помилковою. Ба більше, доводить, що думка начебто “ідеї не мають значення”, могла докластися до створення сучасного бентежного політичного клімату.

“Авіакатастрофа у Смоленську 2010 року, перемога Трампа на президентських виборах у США, російське вторгнення в Україну 2014-го, Брекзит – події, які засвідчують, що історія творить нас, а ми творимо історію, хоч часто цього не помічаємо. Щоб виправити ситуацію, довести, що предметом вивчення науковців-істориків може бути і сучасність, боротися зі злом, реанімуючи минуле, Снайдер написав "Шлях до несвободи". Що забезпечило прихід до влади Путіна на початку 2000-х, чому його політтехнологи обрали Захід головним ворогом, як Європа імперій перетворилася на Європу інтеграцій, навіщо президент Росії перемістив фашистських мислителів у політичний мейнстрим, скільки російських олігархів було серед бізнес-партнерів Трампа і як серед усього цього велося Україні – Снайдер створює масштабну картину, нагадуючи нам, що “чорнилом політичної фікції є кров”, – пише про "Шлях до несвободи” книжкова оглядачка “The Village Україна” Анастасія Герасимова. 

“Це не пропаганда. Подорож на війну проти реальності”. Пітер Померанцев (видавництво Yakaboo Publishing)

Книга Пітера Померанцева – одна з найочікуваніших у 2020 році. Вона особливо актуальна для українців, оскільки Україна багато років перебуває під тиском гібридної війни Росії.

Пітер Померанцев – британський журналіст, письменник і телепродюсер. Син поета-дисидента та правозахисника Ігоря Померанцева. Спеціалізується на викритті методів російської пропаганди.

У книжці Пітер Померанцев продовжує тематичну лінію своєї першої праці "Нічого важливого і все можливе", яку в 2015 році презентувало українським читачам видавництво УКУ. У новій книжці англійський журналіст описує масштабну індустрію маніпулювання нашими думками, бажаннями й рішеннями, розповідає про сучасні інструменти поширення пропаганди та брехні, які використовують політики й релігійні фанатики. А відтак пропонує шляхи протистояння усім цим непозбувним бентегам на повсюдних фронтах гібридних воєн.

"Антиконспірологія – це одна з головних тем книги. Тому що те, що пов’язує сьогоднішню риторику багатьох влад, це не просто теорія змови, це конспірологія як світогляд, конспірологія замість ідеології. Дмитро Кисельов у Росії – це талановитий експонат такого світогляду. "Збіг? Не думаю!" – у цій його основній фразі вся суть цього дискурсу. Це такий світ, де змова ховається у змові. Я це бачу в Туреччині, на Балканах і, звичайно, в Америці, де конспіролог – президент, що є абсолютно новим для західного світу", – каже Пітер Померанцев в інтерв’ю для "Радіо Свобода".

"Після війни. Історія Європи від 1945 року". Тоні Джадт (видавництво "Наш Формат")

Книга "Після війни" авторства Тоні Джадта ще гаряча в прямому розумінні цього слова. "Наш Формат" почав надсилати книжку покупцям буквально в останні дні 2020 року.

"Після війни" – це історичний бестселер, який мусить посісти особливе місце серед літератури цього жанру, виданої українською.

Тоні Джадт – американський та британський історик, один із найвідоміших знавців історії Європи ХХ століття. Автор багатьох дocлiджeнь з новітньої icтopiї Євpoпи. Заснував Iнcтитут Еріха Марії Peмapкa пpи Нью-Йopкcькoму унiвepcитeтi та виклaдaв у Кeмбpиджcькoму, Кaлiфopнiйcькoму й Oкcфopдcькoму унiвepcитeтax.

Над книгою "Після війни. Історія Європи від 1945 року" Джадт працював приблизно 10 років. У процесі роботи над 900-сторінковим виданням автор досліджував джерела шістьма мовами й розглядав історію 34 країн. Поступово, немовби складаючи пазли, американський історик відтворив цілісну картину післявоєнної Європи.

У книзі розповідається, як Друга світова війна змінила європейський континент, які переміни відбулися за 60 післявоєнних років і як вони вплинули на становище різних країн. Джадтова праця – грандіозна. Надає інструменти для осмислення цілої епохи. "Після війни" називають наймасштабнішим дослідженням Європи другої половини ХХ століття. Українським читачам буде особливо цікаво прочитати про вбивство Шухевича, голод 1946-го, трагедію в Бабиному Яру тощо.

"Якщо у 2021 році ви прочитаєте лише одну книжку, то хай це буде "Після війни" Тоні Джадта", – каже філософ, есеїст Володимир Єрмоленко.

Ярослав Грицак, який описує Тоні Джадта як одного зі своїх улюблених істориків, іще категоричніший: "Це один із тих книжкових шедеврів, який кожна інтелігентна людина має прочитати бодай раз. А тим, хто ставить перед собою складні питання про минуле й сучасне, доведеться її перечитувати не раз".

"Як нагодувати диктатора". Вітольд Шабловський ("Видавництво Старого Лева")

"Ідея на мільйон", – найвлучніша репліка про книгу "Як нагодувати диктатора" Вітольда Шабловського. Видання The New York Times помістило її у список книжок, рекомендованих на 2020 рік. А на порталі Amazon вона потрапила до трійки найпопулярніших. На сайтах українських онлайн-книгарень книгу Шабловського найдоцільніше шукати в розділі "Хіт продажів".

Вітольд Шабловський – відомий польський журналіст і репортажист. Його робота – це другий художній репортаж, який ми не можемо оминути в розмові про українськомовні видання 2020 року.

Шабловський розповідає про відомих диктаторів через спогади їхніх кухарів. Так репортажист витворює цілком унікальні портрети тиранів. І, найімовірніше, коли візьмете до рук "Як нагодувати диктатора", то вас здивує вже саме її оформлення – обкладинка у вигляді ресторанного меню.

Основою цього меню є історії життя п’ятьох кривавих диктаторів ХХ століття: Саддама Хусейна (Ірак), Іді Аміна (Уґанда), Енвера Ходжа (Албанія), Фіделя Кастро (Куба), Пол Пота (Камбоджа). Інтригує? Не дивно, що одне з найвідоміших видавництв світу Penguin Random House погодилося заплатити Шабловському гонорар за книгу ще до того, як він почав її писати.

Щоб зробити ці історії, Вітольд Шабловський побував на чотирьох континентах і відшукав усіх особистих кухарів згаданих диктаторів. До кожного з них автор знайшов окремий підхід. Розмови складалися по-різному – але щоразу це обов’язково цікаво.

"Що їв Пол Пот, поки кілька мільйонів камбоджійців помирали від голоду? Чи правда, що Іді Амін куштував людську плоть? І чому Фідель Кастро був одержимий коровою Убре Бланка, яка стала символом кубинської революції? Це не кулінарна книжка, хоча деякі рецепти ви тут знайдете», пишуть в описі до книги на сайті "ВСЛ".

"Це продовження польської репортерської традиції, яка є чи не найсильнішою у світі. Вітольд Шабловський у принципі нічого не вигадував, просто ця його оригінальна ідея наклалася на дуже добрий метод. І мені здається, що це дуже добре йому вдалося", – каже про книгу письменник Андрій Бондар, який переклав її українською.

"Львів. Кінець ілюзій. Оповідь про листопадовий погром 1918 року". Ґжеґож Ґауден (видавництво "Човен")

Ґжеґож Ґауден – колишній діяч та журналіст Solidarnośćі в Познані. У 2004–2006 роках – головний редактор однієї із найвпливовіших польських газет Rzeczpospolitа, а в 2008–2016 – директор Інституту книги у Кракові.

“Львів. Кінець ілюзій” – "це високофаховий історичний нонфікшн, перше й унікальне за достовірністю та масштабом охопленого матеріалу дослідження погрому єврейського населення Львова, який у листопаді 1918 року влаштували польські вояки. Упродовж століття польська історіографія – зокрема з політичних причин – описувала цю трагічну подію як серію звичайних кримінальних злочинів, які у воєнному хаосі скоїли українські й навіть єврейські бандити та дезертири з австрійської армії. Ґжеґож Ґауден кидає виклик такому трактуванню і переконливо доводить, що хвиля єврейських погромів, якою Польща привітала свою незалежність, була зовсім не випадковою", – пишуть про книгу на сайті видавництва.

"Книжки, аналогічної до тієї, яку написав польський юрист та економіст, діяч "Солідарності", незалежний публіцист Ґжеґож Ґауден, такої, що здетонувала міцні, на перший погляд, підвалини католицизму у його польській версії, підважила еталонну моральність польського суспільства, суспільство українське ще трохи чекатиме. Сподіваюся, що усі ми, теперішні, таки її дочекаємося. Бо ж, читаючи цю книжку, я подумки був у Львові не лише листопада 1918 року, а й, як українець, у Львові липня 1941 року, коли відбувалися жахливі речі, спокійно названі очевидцями "Днями Петлюри". Не продовжуватиму далі, однак зауважу: ми як спільнота громадян українського Ґаудена вже, мабуть, народили, однак голос йому ще не прорізався, і від нас залежатиме, чи ми цього захочемо", – написав про книгу Іван Монолатій на сайті historians.in.ua.

"Кафе Європа. Життя після комунізму". Славенка Дракуліч (видавництво Yakaboo Publishing)

Славенка Дракуліч – знана хорватська письменниця і журналістка. Українці її знають як авторку нонфікшинів. Попередні переклади її книг "Вони б і мухи не скривдили" і "Як ми пережили комунізм і навіть сміялися" гарантували, що і третю книжку хорватської авторки купуватимуть.

"Кафе Європа" – це своєрідна екскурсія у життя Будапешта, Варшави, Тірани та Заґреба 1990-х, які ще пристосовуються до посткомуністичних реалій. Книжка не дає простих рішень чи політично-знеболювальної терапії. Славенка Дракуліч натомість пропонує свої спостереження, які є цінними для читача через відвертість авторки.

"Європейський континент досі розділений. На місці давно зруйнованої Берлінської стіни пролягає розлам між Сходом і Заходом: як по-різному люди продовжують проживати свої життя та сприймати світ. Чи є ці відмінності тінню комуністичного спадку, чи мають глибші підвалини? Що розмежовує нас сьогодні? Не достатньо стверджувати, що проблема в різному сприйнятті минулого чи концепціях часу. Однак відвідавши ці краї, ви швидко усвідомите, що ми, східноєвропейці, існуємо в іншому часовому поясі. Ми живемо в цьому столітті, та водночас успадкували минуле, сповнене міфів та казок про кровну та національну належність.

Подорожній також помітить багато прозаїчних моментів, як-от повсюдний дивний та нав’язливий запах, брудні вулиці, зіпсуті зуби місцевих, дивне ставлення до грошей, проблему з громадськими вбиральнями, те, що більшість людей брешуть чи хитрують, або ж мають звичку звинувачувати інших у кожній своїй невдачі...", – пишуть на сайті видавництва про книгу Дракуліч. Вже з цього тексту помітно актуальність для українських читачів – попри те, що книга описувала дійсність чверть століття тому.

"Черчилль і Орвелл. Битва за свободу". Томас Рікс (видавництво "Лабораторія")

Видавництво "Лабораторія" з’явилося 2020 року. І це одна з найкращих новин у книжковому світі України за минулий рік. Вже першими новинками "Лабораторія" цілком заперечує те, що перший млинець нанівець. Книга "Черчилль і Орвелл. Битва за свободу" – яскраве підтвердження. Спеціалізація, яку обрало видавництво, – нонфікшн, із зосередженням на інтелектуальній і ціннісній літературі.

Автор книги "Черчилль і Орвелл" – американський журналіст Томас Рікс, двічі лавреат Пулітцерівської премії. Автор книжок на тему військової справи та національної оборони.

У чому феномен величі Черчилля й Орвелла? Завдяки чому вони отримали визнання цілого світу? Про що застерігали прийдешні покоління? Відповідь на ці та інші запитання Томас Рікс дає, формуючи невидимий зв’язок між долями обох постатей.

"1937 рік. Джордж Орвелл повертається до Великої Британії з охопленої війною Іспанії, де він одержав важке поранення в горло, та починає писати одні зі своїх найкращих творів. У той самий час десь в іншому куточку країни Вінстон Черчилль, який вже не раз за життя одержував бойові рани, веде свою чергову боротьбу: проти політики умиротворення агресора. Ці двоє ще не здогадуються, що їх насправді об’єднує. Вони ніколи не бачилися та жили цілком різним життям, однак, у них більше спільного, ніж здається", – йдеться про книгу на сайті видавництва.

Книга "Черчилль і Орвелл. Битва за свободу" читається як художній роман. Тож має засмакувати навіть найвибагливішим книгоманам.

"Справжній скарб для любителів інтелектуального нонфікшину та історії. Їхні історії у книжці розказані по-журналістськи, репортажно, з важливими деталями, які оживлюють контекст. Вони переплетені. В одномі місці переривається лінія Черчилля і ми сідаємо ще з маленьким Орвеллом за шкільну парту, щоб отримати дозу принижень від вчительки. А тоді – знов до Черчилля, він саме пише листа батькові. Одного з десятків листів, на які не отримає відповіді. І в такому темпі далі, крізь війну, скандали, імпотенцію, депресію, успіх, емоційну нестабільність і ще багато інтимних та епохальних деталей", – пише про видання книжкова оглядачка Емма Антонюк.

"Імперія. Як Британія вплинула на сучасний світ". Ніл Ферґюсон (видавництво "Наш Формат")

Книги англійця Ніла Ферґюсона, одного з найпопулярніших у світі авторів на теми історії, культури, політики чи міжнародних відносин, – це завжди вартісні дослідження, написані живо іа легко. "Імперія…" це підтверджує.

Ніл Ферґюсон – британський історик, журналіст, старший науковий співробітник Гарвардського і Стенфордського університетів. Автор 14 книжок, серед яких чимало світових бестселерів: "Цивілізація", "Еволюція грошей", "Площі та вежі" (українською їх видав теж "Наш формат").

"Імперія. Як Британія вплинула на сучасний світ" – це переосмислення впливу Британії на сучасний світ. Захоплива розповідь про те, як упродовж чотирьох століть Сполучене Королівство розвивалося і завдяки чому домінувало на європейському континенті. А також про те, як наслідки імперіалізму досі відгукуються англійцям.

"Держава, що правила чвертю населення планети й домінувала майже на всіх океанах, безповоротно змінила світ. Саме британський імперіалізм подарував підкореним країнам телеграфний кабель, маршрути пароплавів, залізничне сполучення і, хоч як парадоксально, ідеї свободи та рівності. Проте з другого боку, завойовники поширили рабовласництво, расизм, експлуатували та пригноблювали інші народи й культури", – пишуть про книгу на сайті видавництва.

"Збагнути Росію. Свідчення очевидців". Олександр Палій (видавництво "А-ба-ба-га-ла-ма-га")

Олександр Палій – український історик, політолог та журналіст. Укладач книги "Збагнути Росію". Це свідчення очевидців різних епох – послів, співробітників дипломатичних місій, офіцерів, купців – про Росію.

"Цікаво, що російська цензура не хотіла таких свідчень. Російські переклади іноді перекладачі свідомо спотворювали, а деякі визначні твори, уривки з яких подано тут, ніколи не видавали російською мовою — зрештою, українською теж. Книга стане в пригоді військовим, дипломатам, бізнесменам, а також усім, хто хоче (або не хоче) мати справу з Росією", – пишуть про книжку на сайті видавництва.

А читачі у відгуках коментують: "Місцями моторошно, місцями смішно, але ніде не нудно".

Сам Олександр Палій вказує у передмові: "Ця книга спростує одні стереотипи і, можливо, підтвердить інші. Декому буде забагато катаклізмів, для інших замало (чи забагато) натуралістичних подробиць. Але мета цієї книги – не так розважити, як навчити. Українцям потрібно дізнатися правду про сильні та слабкі сторони Росії. Як мати справу з Росією і росіянами? Як зрозуміти їхні глибинні мотивації? Найкорисніше бачити речі такими, якими вони є. Бо ілюзії, особливо в політиці, коштують надто дорого".