Ніч яка місячна. Історія пісні

Ніч яка, господи! Місячна, зоряна:
Ясно, хоч голки збирай…
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!

З цією поезією пов’язана романтична історія: кажуть, що автор написав про свої власні почуття до сільської дівчини, на які вона, втім, не відповіла взаємністю. Михайло Старицький рано став сиротою і через те виховувався в родині Лисенків. Його мати була родичкою Віталія Лисенка, батька Миколи Лисенка. Михайло з Миколою разом навчалися, відпочивали, товаришували, тож і  не дивно, що в дорослому віці вони почали співпрацювати. Старицький записував для Лисенка народні пісні, писав лібрето до його опер, брав участь у їх постановках. 

1884 рік ознаменований появою опери "Утоплена" ("Майська ніч"), написаної творчим тандемом Старицького й Лисенка за мотивами однойменної повісті Миколи Гоголя. У перші ж роки опера здобула популярність не лише завдяки таланту творців, але й через зірковий склад виконавців, до якого входили Марія Заньковецька, Марія і Микола Садовські, Марко Кропивницький. За основу серенади головного героя Левка Старицький взяв свій вірш в обробці:

Нічка спускається місячна, зоряна —
Ясно, хоч голки збирай;
Вийди, коханая, вийди, моторная —
Часу кохання не гай!

Серенада Левка суттєво відрізняється від тієї пісні, яку ми знаємо. Лисенкове трактування арії — це більше бароковий кант, аніж романтична кантилена. 

А от творцем загальновідомої мелодії до тексту Михайла Старицького був кобзар Волошенко. Про це йдеться у збірці "Школа гри для бандури" 1914 року, упорядкована Василем Шевченком. Там зазначено: "Мельодію записав від кобзаря Волошенка. Трохи перероблена".

У 1916 році у Відні вийшов збірник "Ще не вмерла Україна. Співанник з великих днів" в упорядкуванні Богдана Лепкого. Там пісня опублікована під назвою "Ніч така, Господи", а у примітках зазначений лише автор слів — Михайло Старицький. В цій пісенній версії подано повний авторський текст, окрім четвертої строфи, а мелодія – дуже близька до сучасного варіанту.

З роками пісня здобула все більшу популярність, фольклоризувалася. Відомий текстовий варіант на мелодію "Ніч яка, Господи" українського поета, воїна УПА, багаторічного в’язня радянських таборів Володимира Косовського:

Ніченька темная, ніченька синяя
Мороком кутає гай.
Вийди, коханая, вийди, єдиная,
Разом зі мною втікай.

В 1973 році пісня потрапила до радянського фільму Леоніда Бикова «В бій ідуть самі "старі"». Там головний герой виконує пісню у відредагованій версії:

Ніч яка місячна, зоряна, ясная,
Видно, хоч голки збирай.

У збірнику "Пісні літературного походження" 1978 року також подано кілька варіантів пісні, з незначними ознаками фольклоризації. "Ніч яка місячна" можна послухати у виконанні багатьох чудових співаків: Бориса Гмирі, Дмитра Гнатюка, Анатолія Солов’яненка. Квітка Цісик виконала цю пісню із текстом близьким до оригіналу Старицького. Не цураються співати її і сучасні співаки: Олександр Пономарьов, Святослав Вакарчук, Злата Огнєвіч і гурт ManSound. Вірш Старицького з новим авторським музичним супроводом переспівали Артем Пивоваров і KOLA.