Автор цього тексту наш колега Антон Петрівський, ветеран АТО та військовослужбовець 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Від перших днів великої війни він захищає Україну на фронті.
Антон Петрівський
військовий 80-ї окремої десантно-штурмової бригади, дослідник "Локальної історії"
Соборність – це їхати з-під Самбора на Січ, щоб стати Гетьманом і разом з запорозькими козаками брати Москву.
Соборність – це їхати зі Львова до Києва, щоб разом придушувати більшовицьке повстання на "Арсеналі".
Соборність – це їхати з Києва до Львова битись за український Львів і ЗУНР.
Соборність – це бути з різних областей, але сидіти в одному бараку на Сибіру за українську ідею.
Соборність – це відкривати меморіальну табличку Коновальцю в Полтаві.
Соборність – це бути актором з Тернополя у харківському театрі "Березіль".
Соборність – це їхати після перемоги Майдану з Києва до Харкова, щоб битись проти московських тітушок.
Соборність – це їхати зі Львова до Одеси на 2 травня, щоб допомогти одеситам і харківським фанатам спалити русню.
Соборність – це їхати з Криму на Помаранчеву революцію.
Соборність – це робити по всій Україні протести, щоб витянути на свободу Ріфмастера, Кузьменко і Дугарь.
Соборність – це пити львів'янину гарячий чай в холодному окопі з киянином, одеситом і луганчанином з одного горнятка десь на Донбасі.
Соборність – це їхати з Миколаїва, щоб битись за Херсон.
Соборність – це їхати з Чернігова, щоб битись за Суми.
Соборність – це співати гімн ОУН в підвалі "Азовсталі".
Соборність – це приймати свіже молоко, пиріжки з м'ясом і закрутки від бідної бабці на півдні України зі словами "Дякуємо наші рідненькі, що визволяєте нас від кацапів".
Соборність – це чути від дітей в Слов'янську та Ізюмі "Слава ЗСУ! Слава Нації! Смерть москалям!".
Соборність – це коли чуєш слова "Я з Донецька і я змогла перейти на українську мову".
Соборність – це слова в месенджері "Я з Борової! Дякую, що звільнили моє рідне селище!".
Соборність – це народитись на закарпатській Тячівщині і героїчно загинути за український Донбас за 1000 кілометрів від рідного дому.
Соборність – це сперечатись про те, якою має бути українська мова, а не про те, чи вона взагалі має бути.
Соборність – це заглянути в очі дитині десь на сході України і зрозуміти, що ця дитина вже ніколи не повинна забути, що таке Україна.
Соборність – це бачити за кордоном український прапор і розуміти, що це "свої".
Соборність – це разом вболівати і битись за збірну України з футболу за кордоном, а потім разом битись за неї зі зброєю в руках.
Соборність – це дихати одним українським повітрям і знати, що ми разом переможемо, разом все відбудуємо і разом піднімемо синьо-жовтий стяг над горизонтом людської цивілізації.
Ми недооцінюємо нашу Соборність. Поки що.
З днем Соборності тебе, мій далекий і близький, рідний український Брате!