Коли Мойсей привів свій народ до краю землі обіцяної, то було прийняте рішення послати туди спершу розвідників. Сорок днів вони ходили, і коли повернулися, майже всі сказали, що туди не варто йти, бо омріяну землю населяють лихі велетні. Господь розсердився і прокляв полохливих мандрівників: тепер їм доведеться 40 літ блукати пустелею, перш ніж їм буде знову дозволено увійти в землю обіцяну. Цей день вважається найтрагічнішим днем єврейського календаря і відзначають його суворим постом, молитвами, забороною вивчати Тору і носити шкіряне взуття.
Галина Пагутяк
письменниця, лавреатка Шевченківської премії з літератури
9 ава припадає найчастіше на кінець липня — початок серпня. У 2023 році це 26—27 липня (від заходу до заходу сонця). Усі найтрагічніші події в житті єврейського народу — руйнування обох єрусалимських храмів, вигнання євреїв з інших країн, початки хрестових походів, найбільші погроми, Голокост —припадали саме на 9 ава. Однак євреї вірять, що так буде не завжди, що колись 9 ава народиться Месія і зніме прокляття з їхнього народу, змусить його очиститися від гріхів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Що ж, за тисячі років з’являлися різні месії і тільки одному з них судилося змінити хід єврейської історичної думки та вплинути на долю народу, що втратив державу. Це був Шабтай Цві1626-1676. Він родом із Ізміру й народився 9 ава. Його ненавиділи і обожнювали, вважали святим і святотатцем. Він проголосив себе Месією, збурив увесь світ єврейської діаспори, а потім зрікся віри предків, прийнявши іслам під тиском турецького султана і ставши його вельможним заручником. Про нього засновник хасидизму Баал Шем Тов казав: "Іскра Божа була в ньому, але Сатана впіймав його в тенета гордині". Помер Шабтай забутим у в’язниці в Чорногорії, але він був усе-таки месією, бо вказав євреям вихід: як можна зберегти власну національну, політичну та релігійну ідентичність без держави в умовах переслідувань.
Його гіркий досвід знадобився і в Україні. Ще у XVIII столітті багато послідовників Шабтая Цві було на Поділлі та в Галичині, зокрема в містечку Бібрка поблизу Львова. Саме зі лжемесії Шабтая Цві почався тривалий шлях реформи юдаїзму.
Століття співжиття українців та євреїв не могли не вплинути на ментальність обох народів, що прагнули здобути державність. Українці не мають свого найтрагічнішого дня в календарі, але можуть скласти власний перелік сумних дат і подій, почавши, мабуть, зі зруйнування ханом Батиєм Києва. Далі були втрата державності, Велика руїна, Переяславська угода, зруйнування Запорізької Січі, дві світові війни, Голодомор, сталінський терор у Галичині, русифікація українців. І нарешті — російсько-українська війна, що триває з 2014 року. Її вислід залежить від переосмислення помилок українців, духовного та морального відродження, а також від здатності захищати власну країну зброєю.
Євреї України також воюють поряд з воїнами-українцями, чимало з них повернулися з Ізраїлю на землю своїх предків, щоб її захищати. І що не кажи, але гріхи розвідників, що не вірять у перемогу в цій війні, таки можуть лягти на плечі наступних поколінь. Не знаю як, але ілюзії часом стають в авангарді історії й здатні творити дива. Надія не вмирає останньою. Вона взагалі ніколи не вмирає.