"Це було справді нове мистецтво". Спогади галицького актора про "Березіль"

Як не жаль було кидати Одесу, я все таки з нетерплячкою ждав початку сезону в Харкові, бажаючи нарешті побачити вистави "Березоля", бо ж самі тільки проби в Одесі не давали мені повного образу мистецьких досягнень передового театру України.

Тому що ні "Яблуневий полон", ні "Народній Малахій" не були ще готові до постави, театр почав сезон "старими" п’єсами. Мені довелося тоді побачити п’єси: "Сава Чалий" ТобілевичаІван Карпенко-Карий − письменник, драматург в поставі Ф. ЛопатинськогоФавст Лопатинський – актор і режисер театру "Березіль", "Седі" МогемаВільям Сомерсет Моем – англійський дипломат та драматург в поставі реж. ІнкіжіноваВалерій Інкіжінов − радянський і французький режисер і працю того ж режісера — оперета "Мікадо" (музика СюллівенаАртур Салліван – британський композитор, доповнена і перелицьована Б. КрижанівськимБогдан Крижанівський — диригент і композитор, далі п’єсу В. ГугоВіктор Гюго "Король забавляється" в поставі реж. ТягнаБорис Тягно – режисер школи Леся Курбаса та "Гайдамаки" (по Шевченкові, інсценізовані Курбасом, муз. СтеценкаКирило Стеценко - композитор і ГлієраРейнгольд Глієр, український композитор, диригент) і "Джіммі Гіггінза"вистава за мотивами роману американського письменника Ептона Сінклера (в сценічній переробці Л. Курбаса) в поставі Л. Курбаса.

***

"Гайдамаки" по Шевченкові в інсценізації Леся Курбаса з чудовою музичною ілюстрацією композитора Стеценка та Глієра мусіли полонити своєю красою кождого українського глядача. Це давня постава Курбаса, яку відновлювано т.м. традиційно в марті кождого року з нагоди Шевченківських роковин — це була мистецька перлина, яку треба було б зняти в кіно і залишити майбутнім акторським поколінням як музеальну цінність. Величним Шевченковим строфам найшов Лесь Курбас конгеніальну сценічну форму.

Справжній "Березіль" і справжнього Курбаса я все ж таки побачив вперше у виставі "Джіммі Гіґґінз". Це було справді оте "нове мистецтво", те нове слово у Театрі, тут ви могли побачити наглядно, якими гігантськими кроками вперед пішов під проводом Курбаса відроджений український Театр.

Хоч "Джіммі Гіґґінз" теж не належав до найновіших постав геніяльного режісера і хоч від часу прем’єри "Джіммі Гіґґінза" еволюціонізував "Березіль" від чистого конструктивізму в напрямі умовного реалізму та все ж таки ця вистава залишиться в історії нашого Театру величезним осягом творчих змагань за новий, співзвучний нашій епосі український Театр. Момент божевілля Джіммі, коли по сцені довкола нього кружляють сірі, туманні постаті — його думки — це для мене найсильнійше враження, яке я коли-небудь пережив в театрі. Чогось більш глибокого, більш потрясаючого людину мені вже, мабуть, не доведеться ніколи побачити на сцені. В цьому епізоді заяснів режісерський геній Курбаса з неймовірною, оголошуючою силою. 

За відсутністю в театрі БучмиАмвросій Бучма, провідний актор театру "Березіль" ролю Джіммі грав Й. ГірнякЙосип Гірняк, актор і режисер, це була, безумовно, одна з найкращих сценічних постатей, створених цим талановитим актором. Годі вичислювати усіх зайнятих у виставі акторів, які з "березільською" майстерністю виконували свої ролі. Вага постави "Джіммі Гіґґінз" не в поодиноких креаціях акторів, навіть не у ансамблі виконавців вистави "Джіммі Гіґґінз" це вистава режісера, він своєю творчістю висунувся на перше і вирішальне місце та прислонив своєю індивідуальністю осяги найкращих акторів.

З виставою "Джіммі Гіґґінз" зв’язаний мій несподіваний перший виступ на сцені "Березоля", який відбувся в доволі драматичних обставинах. БалабанБорис Балабан – український актор, що виконував одну з головних ріль в "Джіммі Гіґґінз" виїхав на відпустку і повідомив управу театру, що з причин наглої хвороби не може вернутись в умовлений реченець та взяти участь у відновленні "Джіммі Гіґґінз". До вистави залишилося всього три дні. І нараз як грім з ясного неба доходить до мене вістка, що я маю заступити неприявного Балабана. Годі мені передати моє хвильовання: перший виступ в новому та ще й якому театрі, в новому, ще чужому мені ансамблі на непривичній для мене величезній сцені в таких умовах.

***

Вистава пройшла мені як у сні… До сьогоднішнього дня не розумію, яким чудом я провів тоді ролю без більшого промаху, тим більше, що ця вистава йшла без суфлєра, як зрештою всі "березільські" спектаклі. В театрі не було зовсім посади суфлєра. В кождому разі я почув після вистави багато прихильних відзивів від видніших акторів, а на другий день сам Курбас висловив мені признання, що було доволі рідким випадком в "Березолі".

— Я Ви могли, — насмілився я запитати. — Олександре Степановичу, доручити мені таку важну ролю на неповних три дні перед виставою, не знаючи мене ще добре як актора, не бачучи мене ніколи на сцені. Я ж міг би був вам провалити не тільки мою ролю, але і цілу виставу.

— Я знаю, — усміхнувся Курбас, — що вам в Галичині не раз приходилося в останній хвилині заступати іншого актора, мої "березільці" до того не звичні, їм треба було б найменш три тижні підготовки в такому випадку.

Першою прем’єрою нового сезону в "Березолі" був "Яблуневий полон" ДніпровськогоІван Дніпровський (Шевченко) – письменник, драматург, постава реж. БортникаЯнуарій Бортник - режисер, сценічне оформлення ШкляїваВалентин Шкляїв – сценограф театру "Березіль". П’єса Дніпровського має суто агітаційний зміст, не позбавлений одначе деякої літературної вартости. Режісерові Бортникові якось важко було подолати труднощі постанови "Яблуневого полону". І тільки поміч Курбаса, який два тижні сам працював з виконавцями п’єси, довела до бажаних наслідків. При цій нагоді довелося нам ще зайвий раз побачити хосеннікорисні наслідки праці Курбаса з актором арт. АнтоновичДанило Антонович – актор театру "Березіль" ніяк не міг справитися із своєю ролею в "Яблуневому полоні", нічого йому не виходило і не вдавалося, хоч цей сумлінний і працьовитий актор докладав всяких зусиль, щоб постать матроса-революціонера відтворити ярко і цікаво. Жалко було дивитися, як Антонович даремно мучився над тим сценічним образом, без ніякого висліду. Курбас взяв Антоновича на дві лекції до себе. І сталося чудо! На найближчій пробі ніхто не пізнав Антоновича, він заграв так свою ролю, що викликав бурю захоплення у всіх приявних акторів. Такі "акторські чуда" міг робити тільки Курбас!

"Яблуневий полон", дякуючи допомозі Курбаса, мав великий успіх, та мистецький світ Харкова ждав нетерпляче прем’єри "Народнього Малахія", бо кожда нова робота Курбаса мала програмове значення і була мистецькою подією не тільки для Харкова, але для цілої України. Довго справа вистави "Народнього Малахія" висіла на волоску, бо партійна цензура ніяк не хотіла пропустити твору М. Куліша. Нарешті прийшов дозвіл, хоч із тексту скреслено дуже багато інтересних сцен та фраз. Та навіть цей "обрізаний" текст згодом, в місяць після прем’єри, більшовицька влада заборонила, і п’єсу знято з репертуару.

***

Життя в тодішній столиці Радянської України стояло під знаком стихійної українізації, а українське мистецтво, зокрема, буйно процвітало. Були це, здається, найкращі роки розвитку нашої культури, росту нової, молодої, поступової української інтелігенції, по якій слід загинув, коли вдруге я опинився в умовах радянської влади в 1939 р.

В колись цілковито зрусифікованому Харкові лунала скрізь на вулицях українська мова, в кождій державній установі вам відповідали українською мовою. До речі, коли ви почули від урядовця відповідь вибачливою літературною українською мовою, так це майже певно ви мали діло з урядовцем росіянином або євреєм, урядовці українці не завдавали собі труду вивчати як слід рідну мову, вони ж її "знали": засмічували її здебільшого багатьма русицизмами.

Актори "Березоля" мешкали майже усі в двох гуртожитках, та мені постарала дирекція в гостиниці, в якій я увесь час мешкав. Та часто ночував я у свойого друга КрушельницькогоМар’ян Крушельницький – актор театру "Березіль", в його мешканні в гуртожитку при Жаткінському провулкунині Музичний провулок. Там жив також Курбас, і не одну ніч ми пробалакали з ним, при чому темою розмови переважно була Галичина, за якою Курбас пристрасно тужив, тож до кінця не було його запитам про знайомі місцевості.