Для Японії сумоїст Тайхо Кокі – справжня легенда. На його рахунку 32 Імператорських кубки – нечуваний показник в історії сумо. У 1961 році Тайхо отримав статус йокодзуна – найвищий титул і звання борця сумо. Тоді юнаку був лише 21 рік. Такого молодого чемпіона за всю історію сумо ще не було. З вересня 1968-го Тайхо Кокі провів 45 матчів поспіль без жодної поразки. Серія перемог перервалася на 46-му бої у березні 1969-го через несправедливе рішення суддів. Це спричинило безпрецедентний скандал, після якого в сумо ввели відеоповтори.
Дарія Денис
журналістка
Та мало хто з фанатів спортсмена знає, що Тайхо Кокі має українське коріння і при народженні його назвали Іваном Боришко. Його батько – Маркіян Боришко родом із села Рунівщина Полтавської губернії (тепер – Зачепилівський район Харківської області). На початку XX століття виїхав з родиною на Далекий Схід. На Сахаліні одружився з японкою Кійо Наєю, у подружжя народилось четверо дітей. 29 травня 1940 року з’явився на світ Іван. Проте в серпні 1945-го радянські війська захопили японську частину острова. Майже 400 тисяч японців та корейців евакуювали до Японії. Серед них – дружину і дітей Боришка. 5-річний Іван назавжди попрощався з батьком. Той жив до 1960 року, навіть не здогадуючись, що дружина замінила слов’янське ім’я сина на Кокі й дала йому своє прізвище – Ная.
Майбутній всесвітньо відомий сумоїст підлітком допомагав мамі торгувати на базарі бобами. У 16 років його запросили на заняття з сумо. Спершу надій на блискучу кар’єру було небагато, бо Кокі важив лише 75 кг, але саме це змусило його вдосконалювати свою техніку. На професійний ринг юнак вийшов з вагою 150 кг, що в поєднанні з відпрацьованими прийомами зробило сумоїста непереможним. Недарма його спортивне ім’я – Тайхо, що означає “великий фенікс”.
Яскравий політ Тайхо Кокі тривав 11 років. Свою кар’єру спортсмен закінчив у 31, після чого очолив школу сумо. 19 січня 2013 року чемпіон помер у статусі непереможного. Лише у 2015-му його рекорд вдалося побити сумоїсту Хакухо Сьо.