Як православна ікона стала католицькою святинею
Володимир Александрович
доктор історичних наук, завідувач відділу історії середніх віків Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України
Ченстоховська ікона Божої Матері, через потемнілий лик відома як "Чорна Мадонна", є однією з найбільших святинь Польщі. Її однаково шанують і католики, і православні. Ікону виконано на липовій дошці, однак після "відновлення" (цілковитого перемалювання) у XV cтолітті на поверхні уже немає навіть слідів первинного малярства.
Історія святині невідома. Укладені в монастирі, починаючи від другої половини XV ст., історії стверджують, ніби наприкінці XІV століття князь Володислав Опольський, намісник угорського короля Лайоша Великого на землях галицької спадщини, мав вивезти ікону з Белза до монастиря паулінів на Ясній Горі поблизу Ченстохови — філії монастиря біля столиці Угорщини — Буди. На початку 1430-х монастир пограбували й образ Богородиці при цьому пошкодили. Як запевняли пізніше отці Пауліни, її дали відновити "руському" маляреві, проте Богородиця "не бажала", щоб це робив "схизматик": фарба "спливала" по дошці (ікона була енкаустичною: фарба не трималася воскового малярства). Лише "добрий католицький" майстер (провінційний північноіталійський?), знищивши давнє зображення, виконав нове.