На Херсонщині художники зібрали кошти для розкопок середньовічної фортеці Тягинь
Експедиція на фортеці Тягинь є показовим прикладом волонтерства в археології. Активістам вдалось зібрати понад 62 тисячі гривень.
На Херсонщині, завдяки благодійній ініціативі місцевих художників, зібрали необхідні кошти для цьогорічних розкопок в районі фортеці Тягинь. У проєкті взяли участь 15 митців, які продали 27 своїх робіт, створених на спеціальному пленері біля іншої середньовічної пам’ятки регіону – вежі Вітовта.
Про це повідомляє Укрінформ.
“Зібрали 62 640 гривень. Ми прорахували, що 60 тисяч гривень – це мінімальна сума для того, щоб двадцять волонтерів взяли участь в експедиції. Гроші потрібні для облаштування наметового містечка, харчування, придбання інвентарю, необхідних матеріалів для консервації, на транспортні витрати”, – розповіла голова правління Херсонської міської громадської організації “Культурний центр Україна - Литва” Наталя Бімбірайте.
Вона зазначила, що вдалось продати усі 27 робіт, які створили 15 херсонських художників під час пленеру біля іншої історичної пам’ятки середньовіччя – дозорної вежі Вітовта. Частина творів відправилась у Литву, їх придбали також кияни, херсонці. Картини купували і родини, які вже не один рік підтримують експедицію, та низка партнерських організацій. Також до акції долучились письменники і представники бізнесу.
Окрім того, за її словами, полотна придбали аташе по культурі Посольства Литви в Україні Іна Кнюрієне, радник міністра культури Литви Сігітас Шляжас, депутат Європейського парламенту від Литовської Республіки, двічі прем'єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс.
Бімбірайте наголосила, що така благодійна акція – ще й потужна інформаційна кампанія, її підтримували у соцмережах. Люди висловлюють бажання стати волонтером на розкопках, приїхати на екскурсію, а картини в офісах привертатимуть увагу відвідувачів до історії Херсонщини.
Загалом, як зазначила Бімбірайте, програма максимум – відкрити всю вежу фортеці, яку нині досліджують, та музеїфікувати її, щоб не засипати після сезону розкопок. Однак для цього потрібно ще більше фінансових ресурсів та людей – необхідно забезпечити охорону території, обладнати інфраструктуру, щоб можна було приймати туристів.
Фортеця Тягинь – пам'ятка архітектури та історії XIV-XVI століття, нині перебуває у зруйнованому стані.
У XIV столітті на місці сучасної пам'ятки стояв литовський замок Тягин з трьома круглими баштами по кутах. У 1491 році, після взяття цих земель у Великого князівства Литовського, кримський хан Менґлі I Ґерай перебудував фортецю. Вона стала одним із опорних пунктів для набігів татар на українські землі.
У 1492 році під стінами фортеці запорозькі козаки захопили і знищили турецький корабель. Подію прийнято вважати першою згадкою про козаків і датою заснування запорозького козацтва.
У 1673 році похід на фортецю зробив отаман Іван Сірко, а в 1693 році полковник Семен Палій розгромив там татарський загін. Остаточно фортеця була зруйнована в XVIII столітті.
Археологічне вивчення пам’ятки стартувало у 1914 році завдяки зберігачу Херсонського археологічного музею Віктору Гошкевичу.
Продовження вивчення археологічного комплексу протягом XX та на початку XXI століть доповнило інформацію про цю пам’ятку. Однак такі роботи мали епізодичний, нерегулярний характер. У 2009-2010 роках там працювали представники Національного заповідника “Хортиця”. З 2016 року розкопки проводить Південна середньовічна експедиція Інституту археології Національної академії наук України.
Ця експедиція – приклад волонтерства в археології. У наступному сезоні на розкопки, якщо не завадить пандемія, планують зібратися представники Сумщини, Херсонщини та Литви.
Минулого року підчас розкопок у фортеці Тягинь знайшли унікальні артефакти XIV століття.
Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що на Дніпропетровщині тривають розкопки кургану періоду ранньої бронзи.
