“Екземпляри ХХ”: в Україні запустили проєкт про літературно-мистецьку періодику минулого століття
Рідкісні номери видань оцифрують і викладуть у вільний доступ.
Культурно-видавниче медіа “Читомо” продовжує реалізовувати проєкт “Екземпляри ХХ. Літературно-мистецька періодика ХХ століття. Частина ІІ”. Він спрямований на вивчення літературно-мистецьких журналів, що виходили в минулому столітті на території України або в діаспорі за участі вихідців з України.
Про це Локальній історії повідомили у пресслужбі “Читомо”.
Проєкт реалізовують за підтримки Українського культурного фонду.
Усього планують опубліковати 14 науково-популярних лонгрідів, які створили експерти з різних галузей культури та мистецтва про знакові літературно-мистецькі часописи XX століття. Рідкісні номери видань оцифрують і викладуть у вільний доступ.
Автори наголошують, що новинкою цьогорічного проєкту стане випуск друкованого альманаху, який поєднає лонгріди-дослідження минулого і цього років.
“У цифрову добу друковані журнали починають видаватися раритетом. З вулиць зникають кіоски з паперовою пресою, сучасні друковані часописи, особливо літературно-мистецького спрямування, в Україні можна, на жаль, полічити на пальцях. Водночас у ХХ столітті ретранслятором тогочасних трендів, відкривачем нових імен та жанрів літератури та мистецтва, була друкована періодика. Особливо вражає їхнє тематичне розмаїття й масштаби. Наприклад, складно повірити, але україномовний журнал про кіно й кіноіндустрію у 20-х роках минулого століття був бестселером і виходив накладом у 30 тисяч”, – коментує співкураторка проєкту Оксана Хмельовська.
Серед журналів, які опрацюють та оцифрують цього року: “Сяйво” (1913-1914), “Театральне мистецтво” (1922-1925), “Перець” (з 1922 і до сьогодні як електронний), “Бібліологічні вісті” (1923-1931), “Музика” (з 1923 і до сьогодні), “Нове мистецтво» (1925-1930), “Всесвіт” (1925 і до сьогодні), “Молодняк” (1927-1937), “Літературний ярмарок” (1928-1930), “Мистецтво L`Art” (1932-1936), “Назустріч” (1934-1938), “Архітектура Радянської України” (1938-1941), “Наша культура” (1951-1953), “Нові поезії” (1959-1971).
Водночас, щоб підкреслити важливість залучення літературної та мистецької періодики минулого до сучасних культурних процесів, експерти оцінять сучасний стан друкованої мистецької та літературної періодики. Ініціатори проєкту переконані, що такі дослідження дозволять порівняти практики минулих десятиліть з теперішніми, простежити зміни у видавничих процесах й окреслити виклики, що постали перед аналоговими медіа у добу диджиталізації.
“Цікаво спостерігати як друковані часописи, особливо, культурно-мистецького спрямування, “переживають” віяння цифрової доби і все ж залишаються на радарах культурного простору. Наприклад, журнали “Критика”, “Українське мистецтво” та “Всесвіт”, які були засновані у час до масового розповсюдження інтернету, досі видаються у паперовому вигляді. Водночас деякі журнали переформатовуються. Як-от “Театрально-концертний Київ”, що востаннє вийшов друком у 2018-му році, а згодом отримав грант від Українського культурного фонду на створення власного інтернет-ресурсу”, – розповідає співкуратор проєкту Олександр Мимрук.
Видання “Читомо” уже опублікувало перші матеріали, створені у межах цьогорічного проєкту.
Більше про українську періодику читайте у матеріалі Феномен “Нової Хати”. Яким був жіночий журнал на Галичині
