13:22, 10 вересня 2021

Чи потрібна у Львові площа Коліївщини: історики дискутують

У мерії пропонують нову назву – площа Сусідів.

K-S11-3-696x435.jpg
Візуалізація оновленої площі Фото: Львівська міськрада

Нещодавно мер Львова Андрій Садовий заявив, що оновлену площу Коліївщини, розташовану в центрі міста, поблизу вулиці Староєврейської, планують перейменувати. “Робоча назва” – площа Сусідів. 

Ця новина викликала дискусії, зокрема, серед істориків та краєзнавців. Дехто вважає, що найменування дійсно потрібно змінювати, відкидаючи “радянський душок”. Інші навпаки – що зі зміною назви відмовляємось від власного історичного минулого.

Локальна історія зібрала найцікавіші думки експертів на цю тему.

Реконструкція площі Коліївщини

Реконструкцію площі Коліївщини у Львові розпачали навесні 2021 року. Там змінили усі мережі та комунікації, замостили нову бруківку. Ремонт площі коштував понад три мільйони гривень. З них мільйон – кошти міської скарбниці, решта – грант від Європейського Союзу.

Під час археологічних досліджень, які проводили в рамках реконструкції, дослідники знайшли фундамент давньої криниці. Історики зазначають, що її спорудили у 1844 році на місці розібраних житлових будинків. За задумом архітекторів оновленої площі, колодязь відновлюють на тому ж місці, де знайшли його фундамент. У криницю навіть обіцяють пустити воду.

Ще однією не менш цікавою знахідкою став фрагмент оборонного муру XIV століття, який проходив вулицею Братів Рогатинців.

Оновлену площу планували відкрити орієнтовно 12 вересня.

image_6487327_1.max-1920x1080.jpg
Фундамент стародавньої криниці на площі Коліївщини Фото: Рятівна археологічна служба

Чому площа Сусідів?

“Будуть нові світильники, нові крісла, нова атмосфера. Є вже робоча назва – площа Сусідів. Ми будемо розповідати про тих людей, які тут жили в різні періоди, але всі вони жили в мирі – українці, євреї, поляки, австрійці, німці. Тому ця площа має таку особливу енергетику”, – пояснив вибір нової назви міський голова Андрій Садовий.

За його словами, найменування хочуть змінити, щоб площі “дати новий імпульс”.

“Тут жили в мирі сусіди, тому, якщо ми вийдемо на єдину позицію, – площа Сусідів – це буде дуже круто. Це дорога вперед. До 30-річчя Незалежності України площу Сусідів – це дуже круто”, – підкреслив мер Львова.

 

714676688n.jpg
Візуалізація оновленої площі Фото: Твоє місто

Що думають про перейменування історики?

Ми запитали фахівців, які досліджують історію Львова, що вони думають про перейменування.

Доктор історичних наук Микола Бандрівський вважає, що зміна назви площі Коліївщини – випробування міста “на українськість”. 

На його думку, пам’ять про єврейський квартал, що був у центрі Львова в XV столітті, збережено – поруч є вулиця Староєврейська. 

Водночас слід пам’ятати, що до того, як на місці нинішньої площі визріла єврейська дільниця, у XIII-XIV століттях там існувала щільна  давньоукраїнська забудова. Також археологи виявили знахідки, пов’язані із давніми церковними реліквіями.

“Під час розкопок на вулиці Федорова, 22-28 виявили потужні шари давньоукраїнського періоду, в яких знайдено бронзові хрести-енколпіони та предмети єпископських регалій. Тому не потрібно зациклюватись на одному єврейському періоді тієї площі. 

Якщо зараз дозволимо перейменувати площу Коліївщини, ті ж люди незабаром зможуть вимагати забрати меморіальну дошку в пам’ять про гайдамаків зі стіни “Арсеналу” або вимагати перейменувати вулицю Богдана Хмельницького чи Максима Кривоноса”, – висловився історик.

Події, які отримали назву Коліївщина – частина нашої історії. Якою б вона не була, від неї не можна відмовлятися. Жоден європейський народ не відмовився від своєї історії, наголосив пан Бандрівський.

Інша справа – чи питання перейменування зараз на часі? Воно породжує міжнаціональні непорозуміння та може бути способом для відволікання від реальних проблем міста, додав історик.

Докторка історичних наук Мар’яна Долинська, розмірковуючи про перейменування площі, наголосила на цікавій деталі. У Львові, зокрема в центральній частині, склалось так, що назви вулиць утворювались від прикметників. Більшість із них мають суфікси “-ська” та “-цька”. Наприклад, вулиця Зброярська, а не Зброярів.

“Це є центр міста. Назви були, наче замість нинішніх GPS-навігаторів. Потрібно було просто пояснити, хто куди йде. Назви базувались на напрямах (наприклад, Личаківська вулиця), ремеслах (як от Зброярська вулиця), або ж унікальних спорудах, які були поруч. Наприклад, якщо це був якийсь собор”, – розповіла пані Долинська.

Тому, на її думку, запропонована назва “Сусідів” може звучати дещо штучно.

На початку 1990-х, коли відбувалось “велике перейменування” вулиць у Львові, працювала спеціальна комісія. Тоді змінили близько пів тисячі радянських назв. Один із чотирьох основних принципів, якими керувалися: використати старі назви, якщо вони не є принизливими для міста. Адже до радянської окупації багато об’єктів отримали ідеологічні польські найменування, частина із яких не мали жодного стосунку до Львова, розповіла пані Долинська.  

Щодо вулиці Староєврейської, яка прилягає до нинішньої площі Коліївщини, йшли гострі суперечки. З початку ХІХ століття до 1871 року використовували назву “Жидовська”, однак у новий час це слово набуло негативної, антисемітської конотації. Згодом вулиця отримала назву Староєврейська. 

“Можливо, варто назвати її площею Юдейською. Назву Староєврейська не можемо уже використовувати, бо таку назву має одна із вулиць”, – пропонує Мар’яна Долинська.

Директор Львівської обласної універсальної обласної бібліотеки, львовознавець Іван Сварник розповідаючи про площу, зазначає, що, коли вона входила до єврейської дільниці, то взагалі не мала офіційної назви. Вже в австрійський період стала Векслярською. Ця назва походить від слова “вексель”.  У тодішній єврейській дільниці було багато обмінників, гроші давали під відсотки, підписуючи документи-векселі. 

Згадкою про Коліївщину площу охрестили вже в радянський період.

“У 1968 році в Україні масштабно відзначали 200-річчя козацько-селянського повстання. Коліївщину досліджували, глорифікували. На Львівщині ставили багато тематичних пам’ятних знаків”, – каже Сварник.

На страту “коліївців” вивозили у різні міста Галичини – наприклад Броди чи Городок . На місці цих екзекуцій встановили пам’ятні знаки.

Нинішня назва площі має історичну тяглість. Коліївщина – назва народного повстання. Для України цей селянсько-козацький виступ є знаковою подією. Це був вибух народного гніву, вважає Сварник.

“Не бачу сенсу перейменовувати площу, названу на згадку селянсько-козацького виступу проти експлуататорів, на площу Сусідів”, – наголосив історик.

До того ж ув`язнених гайдамаків перед стратою утримували у приміщенні львівського арсеналу. Це поруч із площею. Дискусія про перейменування площі могла б мати місце, якби її назвали на честь якоїсь комуністичної події чи персони. Натомість назва, що нагадує про Коліївщину, є досить логічною, переконаний Сварник.