"Гастротур у пекло". Огляд книжки "Кухня терору" Вітольда Шабловського

Witold Szablowski_1200x630 – кн2
Go to next

11:42, 3 травня 2023

Go to next

"Кухня терору" — це гастротур у країну, в якій смакуючи кав’яр, прирікали мільйони людей на голод. Вітольд Шабловський, один із найкращих сучасних польських репортажистів, проїхався країнами колишнього Радянського Союзу і позбирав кулінарні історії його тиранів. Автор намагався показати як навіть їжу радянці використовували для пропаганди. Книжка вийшла у польському Wydawnictwo WAB у 2021 році. Навесні 2023-го Видавництво Старого Лева презентувало її українською. Автор перекладу — Андрій Бондар.

Володимир Молодій.jpg

Володимир Молодій

журналіст

Свою "Кухню терору" Вітольд Шабловський встиг написати до повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У передмові до українського видання він розповідає, що кілька останніх поїздок до Росії йому далися особливо тяжко, бо доводилося мати проблеми з поліцією і спецслужбами. Але, як пояснює автор, їм не здалося, що книжка про кухню може викривати якісь механізми кремлівських злочинів. 

Розповідати про кулінарні вподобання російських людожерів Шабловський починає за хронологічним порядком — з кухаря останнього російського царя. Це одна з найсимволічніших історій для теми книжки, яка починається паштетом з, нібито царської кухні, і завершується знаходженням могили Ніколая ІІ, кістки якого перемішані з кістками його кухаря.

"Уже його (царя) коронація виявилася катастрофою. 18 травня 1896 року пів мільйона росіян зібралося на Ходинському полі — військовому полі під Москвою, - бо їм пообіцяли безплатну їжу та сувенірні столові сервізи. Коли вранці там відкрили ятки, юрба кинулася на них так, що понад дві тисячі осіб розтоптали і з них понад тисячу людей померло".

Наступна історія, як і годиться — про Леніна. І це найіронічнійших текст у книзі, в якому наскрізною ниткою вшита взаємна нелюбов поляків до росіян. Відтак Шабловський пише про сталінського кухаря, який боровся з Берією за життя своєї дружини; бере інтерв’ю в українських бабусь, які пережили Голодомор; розповідає про їжу в тюбиках, яку готували Гагаріну й іншим космонавтам; про кухарок з Чорнобиля; і як після бенкетів Брежнєв дзвонив на кухню та наказував пожарити йому картоплю.

"І я неодноразово бачив, Вітольде, таку ситуацію, що відбувається бенкет на шістсот осіб, столи аж вгинаються від їжі. Біля кожного лежить комплект виделок і ножів. А Брежнєв сидить і розлючений совгає однією з тих своїх восьми виделок по тарілці. Бо для нього тут нічого немає! На столі немає нічого, що би він полюбляв або чим би посмакував з охотою".

Загалом "Кухню терору" Шабловський написав монологами своїх героїв і героїнь. Вочевидь, це виправдовує тема, адже історії цікаві й інтригуючі. Схожу манеру автор використовував у попередній своїй книзі "Як нагодувати диктатора", однак у "Кухні" ще менше репортажності. І в якийсь момент цього може забракнути.

У книжці — історія Радянського Союзу через віконце кухні. Видно, при тім, як автор намагається захопити потенційно найгучніші теми: про харчування космонавтів і ліквідаторів катастрофи на ЧАЕС; про діда Путіна, який працював на царській кухні, але насправді це брехня, вигадана нікчемним кадебістом, щоб додати собі політичних дивідендів; про кухарку, яка працювала в Афганістані під час воєнного вторгнення росіян; і пиятики в Біловезькій пущі під час зібрання Єльцина, Кравчука і Шушкевича в 1991 році.

Якщо шукати додаткові причини прочитати "Кухню терору", то вона може бути свідченням нікчемності радянського мислення і його носіїв. Герої книжки час від часу жаліються на те, що СРСР розпався, і зізнаються в любові до його лідерів.

"Відщипнути трохи від великого — не крадіжка. Це справедливий поділ".

"Так було, Вітольде. Комунізм не був поганою системою. Я в партії познайомилася лише з добрими людьми, це не через них він зазнав краху".

Книжку однозначно варто читати. Шабловський пише м’яко і легко — його тексти читаються вільно й просто. Звісно, завдяки також і доброму перекладу. Хоч інколи, через "краще" замість "найкраще" чи тавтологію виникає враження, що перекладач трохи поспішав.

Однак "Кухня терору" — це розкішний зразок того, як варто працювати з історичними темами. Не дарма на сайті ВСЛ біля книжки помітка з написом "Топ продажів". Це той випадок, про які пишуть "must read".

Купити книжку "Кухня терору" Вітольда Шабловського можна тут.

Схожі матеріали

Громенко_сео-1200х630

Короткий курс "Історії України" в Росії

солід сео

Таємний суп. Уривок з книжки Юрія Скіри "Солід. Взуттєва фабрика життя"

1200_C6PW8K8.2e16d0ba.fill-1200x630

"Козацький Марс". Уривок з книжки Олексія Сокирка про державу та військо Козацького Гетьманату

600

"Хочу, аби українці глибше розуміли своїх великих митців", — письменник Степан Процюк

1.Кавер_книги_1200х600_.jpg

“Кафе Європа”, “Збагнути Росію”: 10 історичних книжок 2020 року, які варто прочитати

Куромія 600х400.jpg

"Необачно трактувати Донбас як регіон, який є ворожим до цінностей Революції Гідності”, – Гіроакі Куромія

1

"Ваше авто створив нацист". Огляд книжки "Нацисти — мільярдери" Давида де Йонга

Bez nazwy-1.jpg

"Спорт НЕ поза політикою". Огляд книги "Спорт у тіні імперій" Збіґнєва Рокіти

600.jpg

"Творчість – це наше право від народження". Огляд книги "Кімната снів" Девіда Лінча