«Тато віддав поле, не було де поставити читальню і кооперативу. Тато дав город і там поставили тую читальню, поставили кооперативу «Ниву»… Будували вручну, то всьо будували за свої гроші, за зібраний скарб… Так назбирали тиїх грошенят, шо поставили мур, а вже накрити не було чим. Тоди хлопці стали і кажуть, шо біда. Але до Америки поїхав один, колись він в Лузі, він поїхав до Америки, на заробітки. Кажуть треба піти до Дубрівного і сказати: най напише до него, може грошей як висле нам на дах. І потім з діяспоори вислали були шось 250 доларів. І купили блєху і накрили ту читальню».

Григорій Котовський, 1928 р. н.

0