Не оминуло Болотню польське повстання, яке розпочалось у Кракові в ніч з 21 на 22 лютого 1846 р. Попри те, що один з повстанців Тадеуш Вісьньовський наприкінці лютого 1846 р. у сільській корчмі закликав селян брати участь у боротьбі проти австрійської адміністрації, обіцяючи ліквідувати станову нерівність і передати їм землю без викупу, жителі Болотні не підтримали цей виступ.

На честь скасування панщини у Галичині жителі Болотні  поставили два "хрести свободи": один – кам’яний, поблизу церкви, а другий – дерев’яний, неподалік школи.  Станом на 1880 р. у Болотні мешкала 1071 особа, серед них 1005 греко-католиків, 59 римо-католиків, які належали до парафії у Фірлейові, та 7 юдеїв. На загал, відзначимо, що протягом ХІХ ст. кількість жителів села постійно збільшувалась, головно, через високу народжуваність. До прикладу, за даними метричних книг за час від 1868 р. до 1877 р. у Болотні народилося 475 дітей, яких у породіль приймала повитуха Марія Чопик.

0