Колись тут щотижня лунала класична музика, панство каталось на човнах, у палаці влаштовувались бали і пишні учти. Очі розбігались від краси і елеґантності аристократичного маєтку. Але це все уже в далекому минулому…

У ХYІІІ столітті Псарами, що на Рогатинщині, володів Юзеф Яблоновський, який мав тут маєток. А вже в ХІХ-му садиба стала власністю родини Реїв – однієї з гілок могутнього і заможного роду Потоцьких.

Саме Реї і збудували наприкінці ХІХ-го століття величний палац, трохи схожий за обрисом на баварський замок Нойшванштайн. Найстарішими тут є зерносховище і стайні (XVIII ст.). А в 1822-му році збудовано браму з флігелем і вежею.

Нині це королівство равликів. Їх тут так багато, що видається, ніби душі усіх померлих в Псарах перевтілились в цих молюсків.

Коли в Псари прийшли пролетарі, то перейменували село на Приозерне, а в палаці влаштували колгоспний свинарник. Потім тут була психіатрична лічниця. У 1955-му році в панській садибі господарював Рогатинський зооветеринарний навчальний заклад, а за незалежної України палац безкоштовно передали православному жіночому монастирю. Від якого залишилась потворна металева брама і румовище. У 2004-му божі люди продали садибу з палацом приватникам. З того часу тут владарюють равлики.

Пустка і розпач, сум і відчай – саме такі почуття вирують в кожного, хто буває в цих стінах. Забута спадщина. Понівечена і зґвалтована. Необароково-ренесансний палац, спроектований відомим львівським архітектором Юліаном Захаревичем вмирає. Його ще можна врятувати. Але кому це потрібно? Навколо – самі равлики…

Травень 2020 р.

Читайте ще

Відники, що відають
Відники, що відають
Гринів. Від скіфів до сьогодення
Гринів. Від скіфів до сьогодення
Добромиль: у затінку замку Гербурта
Добромиль: у затінку замку Гербурта
Жива історія з уст очевидця
Жива історія з уст очевидця