Що їли люди кам’яної доби? 5 гастрономічних трендів

Кам’яна доба – найдавніший період в історії людства, що почався з його зародження і закінчився із впровадженням у широкий ужиток металів. В Україні тривав від 1 млн років тому до 3000 років до нашої ери.

4-5 млн років тому Африку населяли різні групи прямоходячих людиноподібних мавп. Сучасні люди походять від тієї, яку називають грацильними австралопітеками. Вони мали більш витончену будову тіла, тонші кістки. А також суттєво відрізнялися поведінкою, зокрема харчовою.

В той час, коли інші групи людиноподібних істот вели вегетаріанський спосіб життя, харчувалися коренеплодами, тростиною, пагонами дерев, корою, зрідка – комахами, личинками, хробаками, грацильні австралопітеки перейшли до всеїдности і додали до свого раціону м’ясо. 

Скоріш за все вони полювали на малих тварин, їли померлих звірів, а також доїдали впольовану іншими тваринами велику здобич. Зокрема, добували кістковий мозок, чого решта хижаків зробити не могла.

Саме всеїдні грацильні австралопітеки еволюціонували у рід Homo, до якого, зокрема, належить і наш вид. Натомість еволюція груп, що дотримувались вегетаріанської дієти, зайшла у глухий кут.

Вогонь спричинив революцію у харчуванні та поведінці ранніх людей. Найімовірніше, практика його використання поширилася на різних континентах близько 400-700 тисяч років тому. Саме опанування вогню фахівці називають найяскравішою відмінністю ранніх людей від решти істот.

Навряд чи архантропи задумувались про те, чи стане їжа смачнішою завдяки вогню. Однак ті групи, котрі ним користувалися, були більш життєздатними. З появою вогню з’явилась можливість дезінфікувати їжу, а, отже, менше хворіти.

Використання вогню під час приготування їжі також змінило систему травлення наших предків. Коли ранні люди споживали сирі продукти, організм потребував багато енергії, щоб їх переробити. З появою вогню людина почала витрачати менше сил на травлення, натомість спрямувала їх на інші корисні для еволюції речі. Наприклад, збільшення мозку.

Homo sapiens практикували так зване “спеціалізоване полювання”. Люди здогадались, що можна не витрачати сили, щоб наздогнати здобич, а полювали на великих травоїдних на шляхах їхніх міграцій. 

Такий спосіб життя позначився і на харчуванні. Сьогодні ми б назвали це монодієтою. 

Наприклад, на деяких стоянках пізнього палеоліту на Півдні України 99% знайдених кісток належать бізону. Ці тварини повністю забезпечували тамтешніх мешканців. Ті люди могли майже не вживати інші продукти. Водночас пили багато води та різних відварів.

Психологи і дослідники первісних суспільств вважають, що наші пращури шукали способи, як отримати стан зміненої свідомості. Про це на початку ХХ століття писав, зокрема, французький антрополог Люсьєн Леві-Брюль у праці “Первісне мислення”. 

Прямих свідчень того, що алкоголь існував у палеоліті, немає. Ми знаємо, що тварини іноді харчуються гнилими плодами, де утворився етиловий спирт. Можливо, і люди теж так робили. Алкалоїди та інші психоактивні речовини і різні токсичні речовини наші предки могли отримувати з грибів, або примітивних форм пива чи вина. 

Прямих свідчень цьому немає. Однак є теорія, що людство вперше почало вирощувати чи збирати дикорослі злакові не задля хліба, а щоб отримати продукт бродіння. 

Тривалий час сіль потрапляла в організм людини лише з м'ясом тварин, яких вона споживала, наприклад, лосів та оленів. Мисливські культури цільово сіль не шукали. 

Потреба в солі з'явилася під час переходу до відтворювальних форм господарства. Коли господарство переорієнтували на виробництво продуктів землеробства, постало питання – де взяти сіль? Тоді ж з’явилися і перші солеварні, а також почали формуватися торговельні шлях, пов’язані із сіллю.