Дні європейської спадщини у Львові: 92 події протягом трьох днів

22:39, 10 вересня 2020

spadshhyna_kaver.jpg
photo-k_1.jpg

Катерина Москалюк

журналістка, документальна фотографка

 

У цей вікенд львів’яни та гості міста зможуть відвідати оглядовий майданчик вежі Корнякта, тролейбусне депо, прокуратуру, найдавнішу школу для незрячих, астрономічну обсерваторію Львівського університету та інші, зазвичай недоступні для огляду, локації.

Дні Європейської спадщини (ДЄС) відбудуться у Львові вдесяте. Тема ювілейної низки заходів – “Спадщина і освіта: уроки, які варто повторити”. Участь у майстер-класах, лекціях та екскурсіях, присвячених розвитку науки та освіти у Львові, безкоштовна. 7 вересня організатори відкрили реєстрацію на події, оскільки через карантин та формат заходів кількість учасників обмежена. Організатори уникатимуть скупчень людей та просять гостей заходів бути у масках.

spadshhyna_tekst-8_ganna-kitsilinska.jpg
Ганна Кіцілінська

 

У 1984 році міністр культури Франції організував Дні відкритих дверей, які пройшли під гаслом “культурній спадщині – нове життя”. Ідея проста – відчинити двері університетів, заводів, храмів та інших будівель, доступ до яких мають лише працівники або ж ці приміщення взагалі зачинені. Несподівано проект набув резонансу і уже наступного року цю ініціативу розглянули на конференції Європейської ради як угоду про захист архітектурної спадщини Європи. Офіційно Дні європейської спадщини Рада Європи започаткувала у 1991 році. Заходи відбуваються у країнах, які приєдналися до Європейської культурної конвенції.

У 1999 році, коли до організації ДЄС долучилась Європейська комісія, затвердили офіційну назву – European Heritage Days. Організатори намагаються привернути увагу до маловідомих чи забутих об’єктів культурної спадщини та видатних постатей минулого. Головна вимога – усі заходи повинні бути безкоштовними для відвідувачів. З 2011 року до ініціативи долучилось місто Львів.

 

Організатори Днів європейської спадщини кожного року пропонують країнам-учасницям тему, яку вони можуть видозмінити відповідно до локальних особливостей. Тема 2020 року присвячена освіті та спадщині – Heritage and Education – Yesterday’s Know-How, Now. “Ми зробили у назві теми акцент на минуле – уроки, які варто повторити. Пропонуємо нашим гостям познайомитися, наприклад, із історією кафедри загальної фізики Львівської політехніки, сходити на екскурсію в астрономічну обсерваторію Львівського університету, відвідати Музей історії медицини Галичини або ж подивитись, як відбувалось навчання професії вагоновода у минулому. Розібратись, як у Львові за рахунок інвестицій існувала Українська академія наук. У цьогорічні програмі передбачені заходи, які розповідають не лише про минуле, але й знайомлять із сучасними технологіями виробництва та методиками навчання. Наприклад, зазирнути у музей Львівського коледжу декоративного і ужиткового мистецтва або ж дізнатись, як навчаються пивній справі сьогодні у Львівському музеї пивоваріння. Низка заходів присвячена темі освіти жінок та навчанню в етнічних меншинах. Зокрема, можна буде послухати лекцію про львівських художниць, які не мали змоги отримати професійну освіту”, – розповідає Анна-Марія Самсон, координаторка Днів європейської спадщини у Львові 2020.

Підготовка до Днів європейської спадщини триває майже рік. Організатори оголошують тему та просять долучитись екскурсоводів, викладачів та науковців, представників музеїв та архівів, а також усіх львів’ян, які могли б розповісти маловідомі історії. Наприклад, Ганна Кіцілінська згадує Олександра Калиніченка, який свого часу дружив із сином Івана Труша, Романом. У них було спільне захоплення – стрільба із лука. Роман Труш розповідав Олександрові про своє дитинство, батька та його оточення. Спогади ніде не зафіксовані, тож у гостей була унікальна можливість їх почути. Напередодні ДЄС Олександр запросив Аню та її колегу Алю Поворозін у гості, показував старі світлини та розповідав, як розвивався лучний спорт в Україні. Сьогодні Олександр Калиніченко – президент Львівської обласної федерації стрільби з лука.

 

Ініціативу Днів європейської спадщини з року в рік підтримують постійні учасники. Наприклад, екскурсоводка Наталія Зубик цього року розповідатиме про таємний університет та Торгово-промислову палату, а Алік Олісевич вкотре знайомитиме із рухом хіпі у Львові. Кожного року організатори намагаються долучити нових учасників, щоб вийти за межі своєї “інформаційної бульбашки”. Цього року у Днів європейської спадщини рекордна кількість подій – 92. Серед них двадцять нових учасників та локацій. Наприклад, вперше відкрили для огляду тролейбусне депо, заплановані екскурсії у Львівську спеціалізовану школу №100 – найдавнішу в Україні школу для незрячих та у будівлю ліцею №21 на вулиці Кониського, де раніше розташовувалась жіноча науково-виховна школа сестер-монахинь De Notre Dame. Соломія Дорош, викладачка Української академії друкарства, розповість про відродження старих та створення нових творчих майстерень естампних технік друку.

Цього року заплановано багато подій для дітей – майстер-класи, квести, а також низку заходів для людей з інвалідністю. Наприклад екскурсії “Особливості освіти кінця ХІХ – початку ХХ ст. представників єврейської громади” розраховані на людей із порушеннями слуху. До речі, тема Днів європейської спадщини 2021 року – “Інклюзивна спадщина: спадщина для всіх”.

Серед найпопулярніших заходів цього року – це підйом на Вежу Корнякта. Вежа побудована в епоху ренесансу як дзвіниця Успенської церкви на кошти львівського купця грецького походження Костянтина Корнякта. Для масового відвідування вежа зачинена через ремонтні роботи. Користуються попитом екскурсії “Баухауз по-Львівськи: Фабрика Івана Левинського” та “Торгово-промислова палата. Освіта і не тільки”, яка відбуватиметься у приміщенні Прокуратури Львівської області. Також є багато запитів на екскурсію “Львівське радіо”.

 

Ганна Кіцілінська каже, що кожного року заходи Днів європейської спадщини відвідує від тисячі до двох тисяч людей. А діаграма розподілу відвідувачів за віком нагадує квітку з однаковими пелюстками: події відвідують діти, дорослі та люди старшого покоління. “Щоб взяти участь у Днях європейської спадщини, учасники заповнюють заявки та самі пропонують теми, про які вони могли б цікаво розповісти. Учасники готують нетипові екскурсії, виставки, іноді концерти, щоб привернути увагу мешканців та гостей міста до культурної спадщини. З року в рік в організації заходів нам допомагають волонтери, переважно студенти”, – розповідає Ганна.

Ідея днів Європейської спадщини поширилась і за межі Європи. Подібні заходи влаштовують у Канаді, США, Австралії, Аргентині, Уругваї, Чилі та інших. У кожній країні є національний координатор Днів європейської спадщини, в Україні – Галина Малініна. Національні координатори щороку збираються у головному офісі Ради Європи у Стразбурзі, Франція.

Схожі матеріали

lviv.jpg

Genius loci львівських кам’яниць

600мода.jpg

Поштівки в іншу епоху

600__.jpg

Богдан Весоловський: хітмейкер міжвоєнного Львова

6--.jpg

Топ-10 авторів та книг, яких читали львів’яни у XV–XVIII ст.

600_.jpg

Ринкові історії. Розповідь 1: Усмішка львівського ренесансу

600.jpg

Торгово-Промислова палата у Львові: архітектура, мистецтво, новація

600спорт.jpg

Як починався український спорт на Галичині

600.jpg

Козак українського гумору

hudoba 600-400.jpg

Малювати склом