"Українські писанки зачарували Капітолій". Виставка писанок для американських політиків

10:51 вчора, 18 квітня 2025

Капітолій

На Великодні свята 1988-го в урядовому кварталі Вашингтону відкрилася незвичайна виставка — експозиція українських писанок. Виставка стала жестом культурної дипломатії та знаком солідарності американських політиків з українською діаспорою і поневоленим народом, чия ідентичність і свобода системно придушувалися в межах Радянського Союзу. Цей символічний акт підтримки набуває нового значення сьогодні, коли українсько-американські відносини переживають непрості часи. 

Пропонуємо детальніше ознайомитися з виставкою українських писанок, яку організувала українська діаспора для американських сенаторів та конгресменів. Подія була приурочена святкуванню Тисячоліття хрещення Русі-України. Оригінальну орфографію і правопис збережено. Публікацію розшукав Данило Кравець, старший науковий співробітник Львівської національної бібліотеки.

Вашингтон. Американський сенатор Деннис Де-Ковсіні, демократ з Арізони, та конгресмен Вілліям Ліпінскі, демократ з Ілліной, відбули пресову конференцію у понеділок 21-го березня ц.р., в справі їхньої резолюції, яка, обвинувачує Совєтський Союз у винищуванні релігійної свободи в Україні, а також апелює до Уряду ЗСА не брати офіційної участи у будь-яких урядових святкуваннях Тисячоліття Християнства в Совєтському Союзі.

Спонзорована ними резолюція має за завдання відмітити в Конгресі ЗСА та серед членів-законодавців Тисячоліття Християнства, яке 1000 років тому прийняв князь Володимир, як офіційну релігію для свого народу і країни в Києві, тодішній столиці Київської Руси, а тепер столиці України.

На пресовій конференції, що відбулася о год. 12-ій вполудне в будинку ім. Руссела, сенатор Д. ДеКонсіні при співучасти конгресмена В. Ліпінського висловили свою щиру втіху, що мають шану бути присутніми та брати участь у відкритті виставки українських ікон і писанок, який влаштував Крайовий Комітет Тисячоліття Християнства в Україні, відмічуючи цю монументальну подію прийняття християнства.

1 (10)

Члени Крайового Комітету Тисячоліття і діти, які вітали конгресменів

Фото: з газети "Свобода" за 31 березня 1988 року

Обидва законодавці говорили про значіння 1000-ліття Християнства в Україні і для інших етнічних груп, але для українців цей ювілей має особливо значіння ще й тим, що в Україні його святкувати не дозволяється, натомість така світова потуга як Совєтський Союз веде сильну, коштовну та широку кампанію про святкування "Російського 1000-ліття". Для прикладу конгресмен В. Ліпінскі навів недавню статтю, що появилася у газеті "Вашінгтон Пост" про "Російське 1000-ліття", додаючи, що він і сенатор ДеКонсіні вислали листа до головного редактора з критикою історичних неточностей у цій статті. Продовжуючи свою бесіду з нагоди відкриття виставки, конгресмен В. Ліпінскі сказав, що "це неймовірно важливо, щоб цю резолюцію схвалив Конгрес ЗСА саме в цей ювілейний рік Тисячоліття, бо ми мусимо усвідомити громадянство і наш Уряд про справжнє значіння цього тисячоліття". Про важливість поінформування свого оточення та американського суспільства в загальному Конгресмен В. Ліпінскі підкреслював кількократно, бо в іншому випадку треба боротися за кожний один крок.

Після виступу конгресмена В. Ліпінського від Крайового Комітету Тисячоліття промовляла Надія Комарницька-МекКоннел, яка виконує функцію зв’язкової між урядом ЗСА і Крайовим Комітетом Тисячоліття. Вона подякувала сенаторові Д. ДеКонсіні і конгресменові В. Ліпінському за внесення резолюцій, як і за їхню підтримку, а також за присутність на відкритті цієї виставки українських писанок і ікон, зазначуючи при тому, що писанка є символом віри і відродження нового життя, тому виставка посвячується 50-ом мільйонам тих українців, яким нині заборонено святкувати Тисячоліття Християнства на їхній рідній землі. Вона та суддя Богдан Футей в імені української громади Америки вручили обидвом законодавцям барвисті писанки.

Закриваючи пресову конференцію голова Ділового Комітету д-р Юрій Солтис представив присутнім членів Крайового Комітету, а саме його  голову Юрія Старосольського і двох членів президії — Степана Процика та Євгена Стахова. Він поділився з присутніми дуже приємною новиною, а саме: наспів лист від президента Рональда Рейгана з нагоди відкриття виставки. У листі Президент вітає українських американців в столиці ЗСА, з цієї нагоди та підкреслює значіння і символіку писанки, зокрема в цьому ювілейному році Він також говорячи про нашу віру, за яку протягом століть терпіли наші предки в минулому, зазначає, що й сьогодні вірні християнським засадам нашої віри ті, які живуть під пануванням совєтської влади, виказують не меншу витривалість, як їхні прадіди: "Це Тисячоліття дає великі надії для всього людства в перемогу віри над матеріалізмом і тиранством".

Президен Р. Рейган та суддя Б. Футей

Президент США Рональд Рейган та федеральний суддя Суду претензій США Богдан Футей

Фото: Diaspora.ua

Після закриття пресової конференції Н. Комарницька-МекКоннел запросила всіх залишитися на перекуску й на оглядини виставки. Питомою красою барвистости милувала глядачів ця виставка на якій розміщено біля 700 різнорідних писанок з багатством краси мистецького вислову земель цілої України. Писанки зі своїх збірок спеціально на виставку випозичили: Борис Савин з Чикаго, Софійка Зелик з Нью Йорку, Галя Бадуляк з Пенсильванії, Марта Тишинська з Нью-Джерсі та Український Музей.

Під час гостини С. Зелик показувала мистецтво писання писанок сенаторам і конгресменам, а деякі з них і самі наважились спробувати свої мистецькі здібності. Кожний із сенаторів-конгресменів вибрав для себе особисто одну писанку, які, з нагоди виставки вирішили передати їм від української громади.

Виставка ікон зорганізована відомим нашим мистцем-фільмарем Славком Новицьким, а фінансувала її фундація родини Чопівських. Виставка складалася з світлин українських ікон від ХІ до ХХ століть. Юрій Чопівський , предсідний згаданої фундації докладно з’ясував ціль виставки, заявляючи, що ця виставка є однією з найкращих нагод показати історію і красу ікон якнайбільшій кількості глядачів в Америці протягом цього ювілейного руху.

Під час гостини оглянули та вибрали для себе пам’ятний подарунок Тисячоліття такі сенатори: Тед Кокран, Вілліям Коген, Марк Гетфілд та інші. На гостині були присутні також члени Палати Репрезентантів: Том Бевіл, Томас Петрі, Луїс Стейнер на інші.

Оглядало виставку велике число людей, на обличчях яких було можна було бачити захоплення, подив досі небаченої краси. Підтвердженням цього були численні запитання, похвали і зосереджена увага до всіх пояснень, що їх вони знаходили у відповідях брошурках та в естетично виданому кольоровому каталозі з поясненнями кожної ікони на виставці.

Без перебільшення можна ствердити, що цей задум Крайового Комітету Тисячоліття Християнства в Україні увінчався успіхом.

Взято з Українські писанки зачарували Капітоль. Свобода, 31 березня, 1988, с.1-3.

Схожі матеріали

10

Листи з Галичини до США після російської окупації 1914–1915-х

1922

Наші ресторації (продовження). Прогулянки темним Львовом 1903 року

5

Як вижити у російському полоні. Спогади медсестри з Тернопільщини про події 1910—1920-х років

За лаштунками імперії

Віра Агеєва про культурну деколонізацію. Фрагмент із книжки “За лаштунками імперії”

Батурин_СЕО

"Там, де гинуть гори національних скарбів". Спогад про гетьманський палац у Батурині

солід сео

Таємний суп. Уривок з книжки Юрія Скіри "Солід. Взуттєва фабрика життя"

1200_C6PW8K8.2e16d0ba.fill-1200x630

"Козацький Марс". Уривок з книжки Олексія Сокирка про державу та військо Козацького Гетьманату

5

“Живець Підлюте”. Стаття з газети “Діло” за 1932 рік

1

Різдво. “Святочне розважання” Леоніда Юркевича з газети “Рада” за 1913 рік