"Що треба робити щоб зростав прибуток". Поради для господарів від фахового агронома 1930-х років

У повоєнній добі українські господарі часто зустрічаються зі словами: "Раціоналізація", "стандартизація", "інтензифікація" сільських господарств. Що ж властиво означають ці слова, чому мусять ними зацікавитися також українські господарі? — ці слова означають новітній спосіб праці в сільських господарствах, згідно з найновішими вислідами науки й техніки.

Обійстя великої більшости наших господарств — дуже а дуже занедбане. Нема огорожі або поломані похилі плоти. Містки повалені, а той цілком їх немає. Рови попід плоти зарослі, виповнені болотом і сміттям. Само подвіря повне ям і болота, а в літі куряві. Керниця з низьким, поваленим цямринням, неприкрита дашком. Ведра на воду в жахливо нечистому стані. Часто коло криниці ями і ямки з гноївкою, або застоялою водою. Гній порозкиданий, як попало, гноївка розливається по всім усюдам. А цю руїну обійстя спирається прикрити буйна кропива.

Так занедбане і неупорядковане обійстя приносить господареві не тільки неславу, але й великі матеріальні втрати. На такім обійстю панують пошестні недуги людей і звірят. 

На селі матеріял на огорожу знайти не тяжко. Обгородім наше обійстя, буде безпечніше і краще. Перекиньмо через придорожній рів місток. Вичистьмо і вирівняймо рів коло свого обійстя. Щоб було на подвірю привітніше, під хатою зробім хочби маленький цвітничок, обгородім його, щоб кури і худобина не шкодили. 

Дуже важною справою це упорядкувати гнійнища і гноївні. Гній і гноївка це джерело родючості наших піль і садів. Який гній такий і збір! Гнійнище повинно бути коло стайні. Під склад гною викопуємо яму на чверть метра глибоку. Дно викладаємо камінням, цеглою "на канти" і щілини, заливаємо цементом. Кого вже не стати на такий видаток, то добре послужить масна глина.

***

Приміщення для тварин низькі душні, зимою надмірно холодні, зовсім темні. Такі приміщення цілковито непридатні для живих сотворінь. Щоби добре працювати, організм тварини мусить мати багато свіжого повітря, сонця та світла. В чужих краях приміщення для худобини кращі від наших хат. Та на такі приміщення не може покищо дозволити собі наш малоземельний господар. Одначе дотеперішні приміщення модна відповідно і невеликим коштом переробити. Передусім треба зробити вікна. Чим більші, тим краще. 

***

Вартість господарства підносить город і сад. Вони приносять певний готівковий дохід і поліпшують стан селянських родин. До саду належить пасіка. Без пчіл нема урожайних садів. Город, сад і пасіка повинні бути у кожного господаря, й того найбіднішого.

В малім саду найкраще розвести карлові дерева, що забирають мало місця і визначаються дуже ранньою, багатою і постійною плідністю. Крім того треба висадити кущі порічок, агресту, малин, в декотрих околицях винограду. Попід плоти, на всяких безужиточних місцях позасівати медодайні рослини на місце кропиви. Буде пожиток для бджіл.

В городі заложити парник (інспект) для плекання розсади. Засівати, засаджувати вибагливішу городину. Вмілим садженням можна з одної грядки збирати 3 до 5 зборів за один рік. Це принесе особливо великий дохід під більшими містами.

Щоби грунт не стояв пусто, то треба мати в запасі розсаду скороростучої городини і вчасних відмін та зараз по зборі знову садити, бо кожен день приносить втрату.

По наших господарствах багато добра марнується. В чейже все можна використати. Всякі відпадки можна зужити на добрий погній — компост. Заложити компост на подвірю, в городі, на полі, на луці. Шмати, старе залізо, кости, скло не лишаймо дебудь, не викидаймо. Збираймо такі речі в одному місці, а як більше збереться, посортуймо, вичистьмо і продаймо.

Звичайно в найдрібніших господарствах багато їдунів. Тому земля-грядки невсилі нагодувати і убрати численну родину. Треба помагати собі в інший спосіб. В горах і в підгірських околицях треба зорганізовано і вміло використовувати природні багацтва, які лісові плоди — ягоди, малини, афини (черниці). Лісові плоди, як мягкі, не видержують далекого перевозу, а то й звичайного перекладання з коша до коша. Для того найкраще ці плоди дома відповідно приготувати до продажі — засушити, зварити повидла, джеми, мармоляди, виробити соки, чи наливки. Розуміється, що все це мусить бути взірцево чисте і смачно та добре зроблене, бо це забезпечує тривкість продукту, а тим самим запевнює постійний збут.

Треба добре приглянутися місцевим умовинам і після того взятися за побільшення доходовости зі своєї господарки. Наприклад, в якійсь місцевості поплачується фірманка, тоді тримати пару, а то й дві пари добрих сильних коней та подбати про достаток паші для них. Господарі, що перейдуть на фірманку, повинні себе зорганізувати, хочби у звичайну спілку, щоби спільно й однозгідно виступати при заключуванню договорів, чи в обороні своїх прав.

В купелево-туристичних місцях можна успішно продавати всякі дрібні памяткові предмети, що їх безе труду можна виробляти в хаті. Розуміється, що такі предмети мають мати рідну питоменність.

Великою хибою наших господарів є завелика кількість коней, які є просто дармоїдами в дрібних господарствах. Також плекання надмірної кількости тварин, яких грунт не годен проживити, дуже сильно підриває дрібне господарство. У нас плекається, що тварини головно для того, щоби було чим поле обгноїти. Через те лихі врожаї, бо гній багато не вартує і худобина нідочого, коли лихо годована. Чи не краще замість двох трьох коров, кілька штук свиней і пари коней тримати тільки одну високомолочну корову, добре її годувати і тільки одного дужого коня, а не пару хирляків? Бо з надвишки продуктів можна покрити те, чого не достає. Наприклад купити насіня якоїсь рослини на зелений погній.

Збут господарських продуктів це дуже важна річ. Покупці мають не раз дивовижні забаганки. Котрий господар вміє достосуватися до цих забаганок і вимог ринків збуту взагалі, цей має запевнену вищу ціну і тривкий збут. При збуті не сміємо забувати, що чимбільше товару на ринку в одну пору, тим нижчі ціни і навпаки.