"Прихильна байдужність". З українського життя в Катеринославі

Катеринослав, 1911 рік.

Українське національне житє в Катеринославі гуртуєть ся біля наукового товариства "Просьвіта". З початком зимового сезону й розпочалась після вакаційної перерви діяльність наукового товариства "Просьвіта". Перш, ніж говорити про фактичний бік справи рідної осьвіти, треба завважити, що становище "Просьвіти" у Катеринославі і з материяльного боку і з боку адміністраційних перешкод, далеко гірше, ніж становище инших громадських інституцій та товариств такого-ж характеру.

Ні одна громадська інституція не може почувати себе на певнім ґрунті, коли не має ні представників своїх, ні оборонців своїх інтересів у загально-громадських муніціпальних інституціях, як земство та місцева дума; а між тим значна більшість в тих інституціях складаєть ся з "чорносотенців", представників верств, які ворожо відносять ся до самої ідеї визволення недержавних націй, а тим більш — такої нації, як українська в головній части селянської. Таким робом українство має проти себе не тільки адміністраційно-політичну силу уряду, а й силу, — як економічну так і моральну, — міського кваліфікованого "громадянства". Що-до громадянства масового, рядового, то становище, в якому воно стоїть до рідної справи, можна характеризувати виразом — "прихильна байдужність": нема ворожого відношення, але нема й активної запомоги. Такі умови, звичайно, не можуть не впливати на характер діяльности "Просьвіти" і вона повинна обмежуватись безпосередним завданєм часу, сферою ознайомлення публіки з українством через вистави, відчити, концерти і т. ин.

<p>Дмитро Дорошенко</p>

По першу здаєть ся, що така праця, дрібнична й буденна, не може мати значних та швидких наслідків. Але не треба забувати, що громадянство в масі хоч і досить байдуже, але все таки співчуває ідеї, і кожде рідне слово, що кличе до самопізнання, пробива бреш у тій товщі неправдивих розумінь, яка наросла за довгі століття навмисного винищення усього рідного.

Сю провідну ідею й мала на увазі "Просьвіта", упорядивши український концерт. Рада товариства з головою М. П. Хрінниковою — подбали, щоб концерт поставити якнайкраще. Під концерт узято було одне з найкращих у місті театральних помешкань; четверо відомих міських художників були запрошені до виконання декораційної роботи; три кобзарі, Кучеренко, Пасюга та Кожушко, з яких два пробувають у Катеринославі, а одного умисне виписали з Києва, виконали народні твори з свого репертуару. Відомий професор-українознавець Д. І. Яворницький згодився прочитати лекцію на тему: "українські кобзарі, бандуристи та лірники". В окремій салі, декорованій як український ярмарок була організована продаж виробів в українськім стилю, українських книжок і т. ин. — Після Різдвяних свят товариство має упорядити ряд лекцій з українознавства, переважно для інтелігентних слухачів. Запрошені уже викладачі, д-й Шелухін [Шелухін Сергій (1864−1938) — адвокат, історик, міністр судових справ в Українській Центральній раді] та СтешенкоСтешенко Іван (1874−1918) – громадський і політичний діяч, педагог, член Української Центральної Ради. Потреба в таких лекціях остільки-ж велика, як і в лекціях для публики малоосвіченої, як що не більша.

<p>Наталія Дорошенко</p>

Філіяльні відділи "Просвіти", що істнують по деяких підгородніх селах та передмістях, ведуть справу коли не ширше, то регулярнійше. Се легко уявити, маючи на увазі, що українська людність у таких поселеннях творить далеко значнійший відсоток, ніж у великому промисловому місті. У передмісті Нижнєдніпровському, у столовій залізничих майстерень читають ся Д. І. Дорошенком регулярні лекції по історії. Досі відбули ся лекції: "З історії заселення Катеринослава", "Про батька козацького Богдана Хмельницького" і "Руїна". На першій лекції було 160 слухачів, на другій — 200, і на третій — 260 слухачів. Незабарі добродій Дорошенко має читати тамже "Про Маркіяна Шашкевича" і "Про Запорозьке Братство". Окрім лекцій, по передмістях Катеринослава відбувають ся українські драматичні вистави, які упоряджає мануйлівська філія "Просвіти" та відома українська артистка Наталія Дорошенкова. В минулому місяці вже відбуло ся декілька спектаклів і готують ся до вистави на днях ще два: На Катерининському пос. — і в кольонії "Ігрень"місцевість у східній частині міста Дніпра. Виставляють ся, звичайно, пєси серіозного, ідейного змісту.

Коли взяти на увагу, що кількасот слухачів кождим разом збільшують ся, що цікавість до всього українського з кождим кроком росте, то без помилки й з певною надією можна благословити шлях, котрим йде катеринославська "Просвіта".

Микита Обух.