"Під синьо-жовтим прапором у Лос-Анджелесі". Українська справа на Олімпіаді 1984-го

12:02, 7 серпня 2024

олімпіада

Упродовж ХХ-го століття і дотепер українська діаспора використовувала різні міжнародні форуми, щоб інформувати світ про визвольну боротьбу українців. Не стали виключенням й Олімпійські ігри, які у 1984-му приймав Лос-Анджелес. ОУН(б) на чолі із Ярославом Стецьком організувала масштабну інформаційну кампанію, яка мала на меті ознайомити учасників та гостей олімпіади із станом справ у поневоленій Україні. Цю акцію на Олімпійських іграх 1984-го описав член ОУН — Анатоль Бедрій.

Оригінальну орфографію і правопис збережено. Публікацію розшукав Данило Кравець — старший науковий співробітник Львівської національної бібліотеки.

1

Анатоль Бедрій

політичний і громадський діяч, історик

Під час відбуття 23-ої Світової Олімпіяди в Лос Анджелесі, діяло інтенсивно бюро Української Центральної Інформаційної Служби. Метою цього бюра було використання нагоди, що в одному місці зібралися представники преси, телевізії та радія з усіх країн світа, які не поневолені або які не підчинені диктатам імперської Москви щоб поінформувати їх про правду Нескореної й самобутньої української нації, яка змагається за визволитися з-під ярма російських окупантів та відбудувати свою суверенну державу.

В акції співучасники Організації Українського Визвольного Фронтуорганізаційна надбудова громадських і політично-ідеологічних організацій, що пов'язані з ОУН-Б], СУМСпілка Української Молоді і ТУСМТовариство української студіюючої молоді ім. М. Міхновського − студентська ідеологічна націоналістична організація, заснована в Західній Німеччині у 1949-му з членів ОУН, які посередничали перед волелюбним світом від Організації Українських Націоналістів, очоленої Ярославом Стецьком.

Бюро УЦІСУкраїнська Центральна Інформаційна Служба діяла під керівництвом ОУН-Б приміщувалося в Українському Культурному Осередку в Лос Анджелесі, якого кімнати були винаймлені на час тривання Олімпіяди Спілкою Української Молоді, що в той самий час мала свій Третій Світовий Злет.

7

Український Культурний Центр, Лос-Анджелес

Фото: ukrainianculturecenterla.com

Ще 25-го липня, тобто кілька днів перед відкриттям 23-ої Оліміпяди, УЦІС розіслав перше своє пресове повідомлення, інформуючи світову й американську пресу про визвольну боротьбу українського народу і зокрема про діяльність ОУН. До преси розіслано листівку ОУН з відповідним закликом до учасників Олімпіяди. Листівка з синьо-жовтим прапором, золотим тризубом на синьому тлі та американським прапором подає інформацію про українську визвольну боротьбу за українську державу. На другій стороні під емблемою ОУН подані деякі дані про ОУН. Подібну листівку розповсюджено кількатисячним накладом у еспанській мові.

Окрему листівку видав Антибольшевицький Блок НародівОб'єднання політичних організацій різних народів для боротьби з більшовиками. Створений 1943-го року з ініціативи Організації українських націоналістів революціонерів, в якій з’ясовано концепцію знищення російської імперії шляхом скоординованої боротьби всіх визвольних рухів поневолених Росією націй зокрема української, туркестанської, литовської, грузинської, білоруської, латишської, естонської, вірменської, та інших.

5

Листівка від ОУН, що розповсюджувалась на Олімпійських іграх у 1984-му

Фото: Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника. Відділ рукописів. Архів А. Бедрія

Чергова листівка, розповсюджена УЦІС-ом, — це заява голови Проводу ОУН, Ярослава Стецька, з вимогою допущення до участи в майбутніх олімпійських ігрищах атлетів уярмленої Росією України під їхнім національним прапором, репрезентованих українцями, які проживають у вільних західних країнах. Крім цього, продовж цілої акції розповсюджувано 20-сторінкову складану брошуру про Україну, видрукувано в кількох кольорах з багатьма світлинами найвизначніших осіб та місць з історії та культури України.

27-го липня, УЦІС видав другий пресовий листок, в якому відмічено проклямацію президента США Роналда Реґена з нагоди відзначення 16-го липня "Тижня Поневолених Націй" у Вашінгтоні. През. Реґен вирізнив Юрія Шухевича, назвав його "українським патріотом" з висновком: "Ми мусимо брати силу від чинів мільйонів борців за волю в країнах окупованих комунізмом". Тобто Президент ЗСА фактично визнав Юрія Шухевича з уособлення усіх національно-визвольних рухів внутрі комуно-російської імперії.

Доказом більшого зацікавлення американських урядових чинників українським визвольним рухом є розповсюджені УЦІС-ом світлини: през. Реґен вітається з головою Українського Державного Правління і Проводу ОУН Ярославом Стецьком, віце-президент Джордж Буш у розмові з Я. Стецьком, світлина Джін Кіркпатрік (постійний представник ЗСА до ООН) з головою ОУН.

4

Президент США Роналд Рейган вітається із Ярославом Стецьком

Фото: Конгрес Українських Націоналістів

З другим пресовим повідомленням, УЦІС розіслав до світової преси інформацію про Юрія Шухевича, незламного борця за відновлення українським народом своєї суверенної держави, окупованої російськими колоніялістами. Юрій Шухевич репрезентує два покоління: покоління свого батька ген. Романа Шухевича (Тараса Чупринки), який командував Українською Повстанською Армією, і свого покоління, що стремить до цієї самої мети. Помимо цього, що сьогодні визвольна боротьба українського народу ведеться головно в площині ідейно-моральній, то її завдання є підняти весь народ до боротьби всіми можливими засобами проти окупанта.

В день відкриття 23-ої Олімпіяди (28 липня), УЦІС випустив пресовий листок, розкриваючи комуно-російську пропаганду, що вживає спорт як засіб своєї імперської політики. Для прикладу подано большевицьку статтю "Ігри по-каліфорнійькому" в якій нападають на ОУН і ОУН-бандерівців. До преси розіслано копії згаданої проти-української статті з англійським перекладом і роз’яснення про ОУН, що ця організація є переємником боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу.

30-го липня розповсюджено пресовий листок з інформацією про відкриття Третього Світового Злету СУМ, що відбувся в Лос Анджелесі від 4-го до 12-го серпня. В цьому Злеті взято участь біля 300 представників СУМ із дев’яти країн.

3-го серпня видано пресовий листок, в якому поінформовано світову пресу про координацію української визвольної боротьби з афганським визвольним проти-російським рухом. Залучено декілька різних листівок, розповсюджуваних від ОУН в Афганістані, написаних різними мовами. Відмічено, що єдиною альтернативою на нуклеарну війну і капітуляцію перед російським експансіоністами є спільний фронт визвольних рухів, уярмлених Росією націй, при відповідній співпраці вільних народів. Тому з пресовим листком залучено брошуру про АБН і список членів світового Почесного Комітету дня відзначення 40 років дій АБН. Цей список включає 70 визначних діячів Вільного світа.

Щодня СУМ проводив біля місць Олімпійських Ігрищ різні інформаційні акції проти російського імперіалізму, за волю України.

8-го серпня був висвітлений для учасників сумівського злету і гостей фільм про визвольну боротьбу афганців проти російських наїздників. На висвітлення цього фільму прибув його продуцент, Чарлс Фоссет, якого українська молодь сприйняла з великими ентузіазмом. Фоссет був також на вечірній апелі СУМ-у, що зробив на нього гарне враження. Його пояснення до висвітленого фільму нагадали слова президента Реґена в промові з 19-го липня, в якій президент ЗСА заявив, що "рішальним є відрізенням законного вжиття збройної сили задля визволення від тоталітарної агресії задля завоювання".

Велика акція Світового Українського Визвольного Фронту в Лос Анджелесі з нагоди 23-ої Олімпіяди принесли численні позитивні наслідки. Згадаєм, що з біля 100 000 примірників розповсюдженої літератури багато примірників попали в руки волелюбних людей, які доцінюють такі акції патріотичної молоді, яка багато енергії віддає Україні, якої ніколи не бачили, бо майже всі народжені вже на чужині. За свою жертвенну допомогу й співучасть належиться щира подяка й признання декільком місцевим українкам і українцям, без яких прибувшим було б багато важче провести запляновану акцію.

Взято з Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника. Відділ рукописів. Архів А. Бедрія.

Схожі матеріали

Makhno_group

"По своїм переконанням Махно не був Українцем". Генерал армії УНР про лідера анархістів

3

"Культ російського імперіалізму". Уривок із книги про Михайла Демковича-Добрянського

7

Життєпис Євгена Коновальця від Олега Ольжича. Книжка 1941 року

10.jpg

Автом по Галичині. Цикл статей Галактіона Чіпки за 1936 рік. Частина 9.

5

"Війна сколихнула Черемшину взяти перо". Уривок з книги про письменника

10.jpg

Анатоль Курдидик "Їду до Черча!". Стаття з газети "Діло" за 1934 рік

Читанка_СЕО_1.jpg

Репресії набирали обертів. Володимир Шухевич про окупацію Львова росіянами у 1914 році. Частина 3

Рашизм 1200

"Рашизм: Звір з безодні". Уривок з книжки Лариси Якубової

image

І знову геноцид. Уривок книжки Тімоті Ґартон Еша "Рідні землі"