На службі українського народу: від Січового стрілецтва до Галицької армії

"В перші дні серпня 1914 року в Галичині повстає військова орґанізація під назвою: Українські Січові Стрільці. Плятформа цеї орґанізації, боротьба проти найбільшого ворога України — Росії. Найкращі сини народу, яких не обняла австрійська мобілізація, затягаються під синьо-блакитний прапор.

Рух був так живловий, що в Стрию зібралося понад 30 тисяч борців, готових в боєвих рядах вирушити на криваве поле. Та австрійський ґенеральний штаб за підшeптом і впливом наших ворогів, боячись зросту так поважної сили, обмежив те число до 3-ох тисяч". Так про створення першої у ХХ столітті військової української формації писала газета "Громадська думка" у травні 1920 року.  

Ядро УСС становили активні учасники січового, сокільського та пластового рухів. Австрійське командування часто скеровувало Січових стрільців на найважчі завдання. У 1915–1917 роках вони виявили героїзм у битвах із частинами російської армії на горі Маківка в Карпатах, під Галичем, Бережанами і під час Брусиловського прориву, поблизу містечка Козова.

При цьому військовому з'єднанні також діяла жіноча чота. Після війни Січові стрільці склали основу Галицької армії і продовжили свою боротьбу за здобуття незалежності. Пропонуємо підбірку світлин із родинних альбомів українців, які дослідники "Локальної історії" розшукали під час експедицій.