Пом’яник 1897 року

Пом’яник родини Панчиняк із села Підгородище Бібрецького повіту (тепер Львівського району) має більш ніж столітню історію. Пом’яником називають рукописну книжечку, до якої записують імена усіх померлих родичів для поминання у церкві.

Поминальну книгу, яку дослідники проєкту “Локальна історія” віднайшли в домашньому архіві Ганни Війтович, почали вести 1897 року в родині жителів Підгородища – Панька і Анни Панчиняків. За традицією пом’яники намагалися також мистецько оформити. Перші записи в поминальній книзі родини Панчиняків вніс і графічно оздобив Панько Люлик. Цю інформацію містить контртитул книжечки.

Пом’яник в родині передавали з покоління у покоління, доповнюючи новими іменами покійних. Ця традиція триває і до нашого часу. Імена у пом’яниках записували в знахідному відмінку, вказуючи за чию душу має молитися священник під час літургії. За усталеною традицією пом’яники приносять до храму у визначені дні року, зокрема під час Великого посту. Під час поминального молебеню священник зачитує імена покійних.

Пом’яники є предметом дослідження спеціальної історичної дисципліни — синодикології.