Золотий флакон із сарматського поховання
17:35, 24 березня 2021
Золотий флакон із багатого сарматського поховання зберігають у Музеї історичних коштовностей України. Археолог Аскольд Щепинський відшукав його 1974 року в Ногайчинському кургані біля села Червоне у Криму, який датують І століттям до нашої ери. Припускають, що похована тут 39–41-річна жінка була боспорською царівною. Її видали заміж за вождя одного з сарматських племен, щоб закріпити військово-політичний союз. Посудина щонайменше на 100 років старша від власниці.
Слово "аромат" з грецької – "духмяна речовина". Запах був вкрай важливим для стародавніх греків і римлян. Запашні вінки, пахощі у спеціальних мініатюрних посудинках, предмети туалету, просочені ароматними оліями, приносили в жертву богам любові та родючості, присвячували померлим. У гімнах, що оспівують богів, обов’язково зазначали їхній аромат як неодмінну складову неземної краси та величі.
Парфуми були у вигляді рідких масляних мазей або густих помад і бальзамів. Їх виготовляли методом мацерації: сировину – квіти, пелюстки тощо – занурювали в нагрітий жир рослинного чи тваринного походження. Цю операцію повторювали декілька разів. Так аромат переходив на жирову основу. Такими парфумами просочували одяг, змащували тіло й волосся.
Улюблені пахощі античного світу – троянда, лілія, ірис, шавлія чабрець, майоран, шафран, м’ята, аніс. Їх везли зі Сходу, іноді з дуже далеких та екзотичних земель. Такий довгий шлях перетворював парфуми на справді дуже дорогий дарунок.
Відомо безліч посудин, призначених для ароматичних мазей і помад: бальзамарії, амфоріски, лагіноси, піксиди. Алабастри й арібали зазвичай носили на поясі. У поховальному ритуалі використовували заповнені запашною речовиною лекіфи.
Найдешевшим, а отже, і найпоширенішим матеріалом для цих виробів була глина. Однак її пориста структура дуже добре вбирає коштовні пахощі. Значно більше цінували посудини, які виготовляли ювеліри та склодуви.
У ІІ столітті до нашої ери, після завоювань Олександра Македонського, було модно зберігати пахучі пасти-помади в ювелірних флаконах. Жінки підвішували їх на ланцюжок чи мотузку й носили на шиї як прикрасу. У них зберігали не тільки парфуми, але й лікарські суміші, наркотики чи отруйні речовини. Більшість таких флаконів мають округле, овальне чи яйцеподібне тулово, циліндричне високе або низьке горло й накривку, яка щільно прилягає і забезпечує відносну герметичність.
