Сьогодні 100-річчя з дня народження голови ОУН Ярослави Стецько

Фото: radiosvoboda.org

14 травня 1920 року на Тернопільщині народилася Ярослава Стецько (уроджена Ганна Музика), яка стала «залізною леді» українських патріотичних сил.

Слава Стецько (1920-2003) – українська політична діячка, журналістка, політологиня, голова проводу Конгресу українських націоналістів (КУН), дружина одного з ідеологів ОУН Ярослава Стецька. Вона очолювала ОУН(б) у період 1991–2001 років. З 1941 року перебувала в підпіллі, у 1943 році потрапила в німецьку катівню. 1944-го року познайомилася з Ярославом Стецьком. Закінчила юридичний факультет Мюнхенського університету. Співпрацювала зі Степаном Бандерою, Дмитром Донцовим.

П’ятдесят років свого життя вона змушена була провести в еміграції, на батьківщину повернулася лише в 1991 році, та й то, під чужим ім’ям – її могли арештувати.

Володіла польською, англійською, німецькою, французькою, іспанською, італійською, словацькою, білоруською мовами. У Києві Слава Стецько навіть квартири не мала, мешкала у племінниці Лесі. Можна сказати, що їй поталанило. Пройти через надзвичайно важку епоху живою й майже неушкодженою (якщо не рахувати інфаркт). Дожити до української незалежності («Дотянутися», – так казала вона) і відійти у світлу вічність, не ставши свідком нової війни, на якій українцям знову доводиться проливати кров і віддавати життя за незалежність батьківщини.

«Нехай забудеться моє ім’я, але нехай у вічності й поступі залишиться Україна», – сказала якось Слава Стецько. Проте її ім’я, допоки житиме Україна, ніколи не забудеться.