На Вінниччині відтворили у 3D зруйнований Барський замок

Фото: ukrinform.ua

На Вінниччині відтворили модель замку, який звели за наказом засновниці міста Бар – польської королеви Бони Сфорци. Про це 19 травня інформує Укрінформ.

“Зараз візуалізація показує лише зовнішній периметр Барського замку. Звичайно, ми не можемо стверджувати на 100 відсотків, що саме такий вигляд мав замок. Але карти і креслення дали змогу відтворити приблизний його вигляд і показати огляд цієї місцевості”, – повідомив голова ініціативної групи з відродження Барського замку Ігор Лозінський.

За його словами, цифрову реконструкцію Барського замку місцеві краєзнавці зробили на основі історичних документів, архівних даних та мап. Її виконав викладач місцевого коледжу транспорту та будівництва Костянтин Іванишен.

“Цьому передувала велика робота в архівах України, Польщі та Росії – паспорт і облікова картку на цю пам’ятку існує ще з радянських часів. Ми плануємо провести археологічні дослідження з чотирьох боків руїн замку та здійснити геологічну розвідку на 12 свердловин, щоб вивчити материкову породу для визначення археологічних нашарувань”, – сказав Лозінський.

За його словами, ще торік у Барі з ініціативи громадських активістів розпочалися роботи з реконструкції та відновлення об’єкта історичної спадщини – Барського замку. На толоці містяни розчистили замкові руїни від заростей, щоб підготувати об’єкт до консервації і подальшої реставрації. Впродовж року консультувалися з вітчизняними й польськими науковцями, а також ініціювали процес виготовлення документації з технічного стану пам’ятки Українським державним інститутом культурної спадщини. На реалізацію задуманого барчани почали збирати кошти й відкрили благодійний рахунок. Сподіваються хоча б частково відтворити мури замку, щоб туристи мали уявлення, якою величною була ця споруда свого часу.

Довідково: Барський замок був зведений наприкінці XVІ століття за наказом польської королеви Бони Сфорци, яка заснувала місто Бар. Його тоді називали ключем до Східного Поділля. В XVІІ столітті він став повністю мурованим, і вважався третьою за величиною, після Кам’янця і Меджибожа, фортецею Речі Посполитої.