В Україні вийде книжка про Василя Кука, заснована на раніше не оприлюднених архівах
Працюючи над книжкою “Останній командир УПА. Життя і боротьба Василя Кука”, авторка Аліна Понипаляк не лише скористалась відкритими після декомунізації архівами КДБ, а й приватними документами генерала і його родини.
Історикиня Аліна Понипаляк підготувала до друку книжку “Останній командир УПА. Життя і боротьба Василя Кука". У творі зібрані спогади побратимів і рідних про Головнокомандувача Української повстанської армії його, “щедро приправлені архівними матеріалами”.
Про це дослідниця написала на своїй сторінці у Facebook.
Понипаляк розповіла: над книжкою працювала протягом шести років. В основному праці лягли особисті записи Кука, щоденники, написані шифровкою ОУН, свідчення його родини.
“В цій книзі зібране особисте, особливе і таке інтимне мені – життя і боротьба Василя Кука, його думки і спомини про нього від побратимів і рідних, які щедро приправлені архівними матеріалами з українських та німецьких архівів від Києва та Львова до Берліна та Мюнхена”, – написала Понипаляк.
Так, за її словами, це дало можливість реконструювати життєвий шлях останнього командира УПА.
“Особисто мені ця книга є певною сповіддю, адже казати правду про УПА навіть в наш час є складно і тому – надважливо і відповідально”, – підкреслила Понипаляк.
“Останній командир УПА. Життя і боротьба Василя Кука" виставлена на передзамовлення. Її вихід запланували на травень. Однак праця уже отримала схвальні відгуки істориків. Зокрема, народний депутат України, колишній очільник Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович у рецензії до книги наголосив, що серед усіх праць про життя Василя Кука ця є найповнішою.
“Біографія Кука дослідниці Аліни Понипаляк не перша книжка українських істориків про нього, і, напевно, не остання. Але точно найповніша, написана з використанням найбільшого масиву джерел. Авторка не тільки скористалися можливостями відкритого доступу до архівів КДБ у межах декомунізаціі, а й ретельно попрацювала із приватними документами генерала і родини”, – написав В'ятрович.
Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що у Тернополі презентували документальну книгу про архів УПА “Бандерівська скриня: архів УПА з криївки в Кордишеві на Шумщині”.
Василь Кук (псевдо: “Василь Коваль”, “Юрко Леміш”, “Ле”, “Медвідь”) – Головнокомандувач УПА з 1950 (після загибелі Романа Шухевича).
Bci діти родини Куків були членами Організації Українських Націоналістів. Двох братів Василя – Іларія та Ілька – стратив польський окупаційний режим. За радянської окупації усіх членів родини засудили до позбавлення волі з конфіскацією майна.
Василь Кук у 1923–1932 роках навчався у Золочівській класичній гімназії товариства “Рідна школа”, з 1927 року належав до скаутської організації “Пласт” куреня імені Івана Богуна.
У 1929 році став членом Юнацтва ОУН.
З 1947 року Василь Кук був заступником Романа Шухевича на всіх посадах, а після його загибелі 5 березня 1950 року Кука обрали Головою Проводу ОУН в Україні, Головним командиром УПА та Головою Генерального Секретаріату Української Головної визвольної ради.
У 1954 році Василь Кук потрапив у полон військ МДБ СРСР та без вироку суду провів у в'язницях 6 років.
Після звільнення з радянських таборів працював науковцем у Державному історичному архіві та Інституті історії АН УССР.
Помер Василь Кук 9 вересня 2007 року у власній квартирі в Києві. Похований у себе на батьківщині – в селі Красне Львівської області як і заповідав покійний.
